Про це розповідає Анастасія, сестра загиблого на війні захисника, рівнянина Максима Кривцова з позивним «Далі».
"Вчора тато Олександр Кривцов співав на могилі Максима. В очах сина він помітив сльозу – цілком справжню, яка з'явилася з невідомих глибин, наче відгук з того світу на татову пісню.
Це була пісня з нашого дитинства, пісня, що об'єднувала нас з Максимом у спогадах про безтурботні вечори, коли ми з нетерпінням чекали на татові колискові, українські народні мелодії, пісні з Артеку, мелодії Beatles... Тато завжди співав та читав нам перед сном, і це - одні з моїх з Максимом улюблених дитячих спогадів. Ці самі різні пісні були нашим ліками від усіх бід, нашим мостом в країну мрій і спокою.
Жоден батько, жодна мати не повинні стояти на колінах перед могилою своєї дитини, співаючи пісні, якими колись укладали їх спати. Але вчора, серед каменів і хрестів, музика знову нас об'єднала.
Ця сльоза, що вкотре нагадала нам про глибоку болючу втрату, також стала символом непорушного зв'язку між нами. Вона нагадала, що любов і пам'ять не знають меж, не зникають навіть після смерті. Ця історія – не просто спогад, але й заклик пам'ятати тих, кого ми втратили, не дозволяти світу забути їхні історії, їхні обличчя, їхні мрії.
Максим завжди залишиться частиною нашої родини, як і кожен, хто віддав життя за мир і свободу нашої країни. Нехай же наша пам'ять про них буде вічною, як і наша боротьба за справедливість.
Нехай ця сльоза на щоці Максима стане нам усім нагадуванням про вічність спогадів, силу любові та незламність духу, що продовжує жити в кожному з нас. Вони залишаються з нами навіки.
І всім же зрозуміло, що Максим чув тата, правда? Де б він зараз не був", - пише вона на своїй Facebook-сторінці.
