.png)
Віталій з позивним “Механік” – військовослужбовець роти ударних безпілотних авіаційних комплексів (РУБАК “Серафими”) 104 бригади.
В цивільному житті займався комп’ютерною діагностикою автомобілів і добре знайомий з комп’ютерною технікою. Тож тема безпілотників йому доволі близька й зрозуміла.
Сам він родом з Одещини, а в рівненську тероборону потрапив за рекомендацією:
"Я для себе вирішив, що потрібно виконувати обов'язок і піти служити. Знайомий розповів, що є такий підрозділ Серафими. Там хороші умови, класний колектив і їм потрібні люди з моїм бекґраундом. Тому з такою яскравою рекомендацією і подався до них”.
Нині чоловік налаштовує, ремонтує та удосконалює дрони в майстерні СЕРАФИМІВ. Його знання і навички допомагають робити наше військо ефективнішим:
"Дуже класно, що можна приносити користь тим, у чому ти найефективніший. Буває, до нас приходять хлопці з думкою, що замість роботи з дронами їх пошлють одразу штурмувати посадки, але це не так, у нас цінують навички. Хтось класно водить автомобіль, дехто може збирати дрони. Кожен на своєму місці”.
За словами Віталія, він часто отримує задоволення від того, чим займається:
“Коли хлопці приходять і їм говориш якесь рішення, яке придумав, що може забезпечити кращу роботу пілота чи ефективніше знищення ворога. І вони кажуть, це круто, класна ідея. Або приходять зі своїми ідеями покращень, я це допомагаю втілити й вони просто вдячні за це. Мені це приносить кайф”.
Однак, є для нього і мінус у службі – розлука з дітворою та дружиною. “Механіку” бракує сім’ї. Але це також і додає мотивації та сили для того, щоб працювати наближаючи перемогу та вигнати ворога з нашої території.
“Щоб це відбулося якнайшвидше, усі мають максимально підтримувати військо, волонтерити та донатити. Деякі люди вже просто опускають руки й не хочуть, чи не бачать навіть резону допомагати. Це найбільше, що нас тут демотивує”, – ділиться військовослужбовець.
“І звісно ж, нам тут потрібні люди. Потрібні фахівці. От в нас в безпілотних системах потрібні ті, хто розуміється в електроніці. У нас цінують кваліфікацію і це важливо”, – наголосив Віталій.
Він, як і всі українці, мріє про перемогу і чекає моменту, коли зможе з сім’єю сісти в машину і мандрувати Україною. Хоче так об’їхати всі міста, щоб не було ніяких перепон, комендантських годин і можна було влаштовувати вечірні посиденьки та прогулянки, повідомляє пресслужба Рівненської ОВА.
