Як святкували Водохреща у Рівному в міжвоєнний період згадують містяни і старожили.
За їх свідченнями, які описала Галина Данильчук, в цей день,19 січня за новим стилем, у всіх православних храмах Рівного відбувалася святкова літургія, після якої всі прихожани на чолі зі священниками і церковним хором з хоругвами і піснеспівами вирушали хресним ходом до річки Устя, щоб там освятити воду.
Сьогодні нам важко повірити в те, що невеличка тихоплинна обміліла і страшенно забруднена річка, мала чисту воду, яку освячували, а потім споживали її цілий рік, що вона була помічною і цілющою.
На річці, що була вкрита кригою, був заздалегідь вирізаний отвір у вигляді хреста, а поруч стояли прикрашені ялинки. Сюди одночасно сходились хресні ходи з усіх православних рівненських парафій.
Здавалося, що усе місто одночасно збиралося на березі Усті, неподалік сучасного стадіону, а колись – неподалік розвалин замку Любомирського. Польська влада сприяла проведенню цього свята і польські «жовнєжи» салютували пострілами, а ще випускали в небо голубів.
Після урочистого богослужіння на річці кожен набирав собі освяченої водички і ніс додому, щоб освятити нею свій дім, господарство, а потім зберігати впродовж року і вживати при особливій потребі.
За матеріалами Твоє Рівне
