Максим «Далі» Кривцов був людиною рідкісної глибини та світла: воїн, поет, фотограф, дизайнер, мрійник. Серед усього, що його надихало, було й одне особливе хобі — куховарення. У цій тиші між кипінням молока й замішуванням тіста він залишав щось дуже своє — ніжне, справжнє, повне любові.
На фейсбук-сторінці Фонду імені Максима Кривцова поділилися рецептом його паски:
"Максим збирав рецепти, переписував, пробував, змінював, додавав дрібку серця — ніби розмовляв із кожною стравою.
Зі слів «очевидців», його паска — м’яка, повітряна, в міру солодка.
З ароматом дитинства й маминих рук, з теплом дому, що живе в серці попри відстань і втрати, ця паска приходить як тиха згадка — про життя, яке любило, про руки, що творили, і про серце, що вірили в добро.
З радістю і трепетом ділимось з вами рецептом його великодньої паски — тієї, що дихає теплом й випромінює світло.
Спершу потрібно збити яйця з цукром — просто до розчинення. Потім закип’ятити молоко й тонкою цівкою влити його до яєчної суміші, постійно помішуючи, щоб не згорнулося. Дати цій суміші трохи охолонути — до приємного теплого стану, і лише тоді додати розсипані дріжджі. Миску накрити рушником і поставити в затишне, тепле місце без протягів — на годину.
Поки тісто оживає, можна розтопити вершкове масло на водяній бані й залишити його теплим. Борошно варто просіяти — щоб «надихалось» повітрям.
Через годину до дріжджової основи додається масло, спеції, сухофрукти — усе, що душа забажає, але з відчуттям міри. Потім поступово всипається борошно — замішується тісто, що має бути м’яким, податливим, трохи липким. Якщо липне — змасти руки соняшниковою олією. Це процес живий, майже медитативний. Ціла магія. Головне тут — любов.
Тісто кладеться в глибоку посудину, накривається тканиною і залишається в теплі ще на дві години. Воно зросте щонайменше втричі. У цей час бажано, щоб на кухні панувала тиша. Ніхто не має заходити. Лише Диво.)
Через дві години — ліниво примни тісто. І знову залиш його ще на стільки ж. Коли воно знову підніметься, розклади у змащені форми — на одну третину об’єму. Дай тісту хвилин двадцять, щоб «прийти до тями», й можна ставити в духовку.
Духовку розігрій до 200 градусів. Паска печеться приблизно 30 хвилин, але спостерігай: якщо швидко рум’яниться — зменш температуру до 180.
Кожна паска — як окрема історія. Жодна не повторюється.І наостанок — Максим завжди додавав: «Не бійся. В тебе вийде. Нічого складного — лише чудесне.»
Цей рецепт — не просто інструкція. Це пам’ять. Це зв'язок. Це Великдень, який буде — бо ми несемо його далі. Як тепло. Як любов.
(Рецептом Максим поділився у фейсбуці Строкатих Єнотів).Сьогодні, коли мільйони родин готуються до Великодня без тих, хто боронить нашу землю, процес випікання стає чимось більшим, ніж просто приготуванням страви. Це мовчазний діалог з тими, кого ми не бачимо поруч, але відчуваємо на рівні душі. Це Вдячність та Пам’ять.
Пекти паску за рецептом загиблого героя — це обережно, з трепетом торкнутись його присутності. Це ніби дати йому місце за святковим столом. І поки одні не мають змоги відчути радість свята — бо тримають небо, — ми зобов’язані берегти світло, за яке вони платять найвищу ціну.
Нехай ця паска увійде до вашого дому не лише як частування, а як символ: пам’яті, вдячності, єдності. І доказ того, що навіть у найтемніші часи ми продовжуємо пекти світло.
