Співчуття рідним та близьким. Вічна шана захисникам.
Віктор Камінський народився 17 січня 1991 року у Костополі. Чоловік здобув професію вчителя у Рівненському гуманітарному інституті. Після завершення навчання жив та працював в Іспанії. У 2021 році повернувся у рідний Костопіль. А 6 серпня 2022 року Віктор доєднався до лав ЗСУ і оскільки добре знав іспанську служив в інтернаціональному легіоні.
Воїн отримав травму на тренуванні, яка згодом вплинула на внутрішні органи. Серце захисника зупинилося у шпиталі 20 серпня 2024 року.
Дмитро Антонець, 1996 року народження, проживав у селі Мирне Малолюбашанської громади. Навчався у місцевій школі й вступив у коледж туризму та готельного господарства у Києві. В лютому 2022 року Дмитро перебував у Польщі, але повернувся і приєднався до ЗСУ. Загинув солдат 18 серпня 2024 року в Курській області.
Андрій Добреля народився в 1978 році в селі Балашівка Березнівської громади. Працював чоловік спочатку дільничим інспектором міліції, згодом у відділі спецміліції Рівненської АЕС й був переведений працювати у Рівне. У 2009 році вийшов на пенсію за вислугу років. З 2022 року служив в роті розвідки снайпером. Воїн отримав складне поранення в квітні цього року на Донеччині й проходив лікування. 19 серпня 2024 року військовий помер.
Олег Пархомчук, 1975 року народження, із Рівного. Закінчив місцевий ліцей №13 й здобув вищу освіту в НУВГП. Згодом чоловік працював заступником директора з фінансів та економіки Рівненського авторемонтного заводу. З початку повномасштабного вторгнення добровольцем вступив до лав тероборони. У липні підрозділ бійця перевели на Херсонщину, а потім на Куп’янський напрямок. 15 серпня 2024 року солдат загинув у бою на Харківському напрямку.
Володимир Овчаренко мешкав у селі Озеро Каноницької громади. Чоловіка мобілізували у 2022 році. Спочатку служив у роті охорони, а згодом був переведений в бойову частину. В липні 2023 військового визнали зниклим безвісти. 22 серпня цього року воїн повернувся додому на щиті.
