На Рівненщині попрощались із чотирма захисниками - рівнянином Русланом Колесником, Олександром Гетманчуком зі Здолбунівщини, Андрієм Кокотою з Городоцької громади, Віктором Стельмахом з Полицької ТГ.
У Рівному порощались із захисником Русланом Колесником. Чоловік народився 24 лютого 1982 року в селі Новоселівка на Млинівщині. Навчався у місцевій школі. Після 9 класу вступив до Дубенського педагогічного фахового коледжу. Пізніше Руслан здобув фах вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва у Рівненському державному гуманітарному університеті. Спершу Руслан працював у школі, потім - торговим агентом. Пізніше чоловік присвятив себе підприємницькій діяльності у сфері торгівлі. Із початком повномасшного вторгнення Руслан добровольцем вирушив до центру комплектування. Через відсутність досвіду та будь-якої військової підготовки захисник залишився у резерві. Руслан був переконаний, що потрібно йти до війська, стати на захист країни, рідних, дружини та двох дітей, онуків. Тож знову звернувся добровольцем до центру комплектування. Цього разу чоловік пройшов навчання й отримав звання молодшого лейтенанта. На жаль, 42-річний молодший лейтенант Руслан Колесник загинув 14 жовтня, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку.
Здолбунівська громада провела в останню дорогу захисника Олександра Гетманчука. Чоловік народився у Рівному. Закінчив 26 школу, після чого здобув спеціальність маркетолога. Згодом працював на підприємствах у Києві та на Здолбунівському заводі будматеріалів. Захоплювався футболом. У грудні 2022 року Олександр пішов до війська. 5 квітня 2023 року солдат, на жаль, загинув, виконуючи бойове завдання на Донеччині. Лише у жовтні 2024 року тіло бійця вдалося повернути. Йому було 35 років...
На щиті додому повернувся житель Городоцької громади Андрій Кокота. Молодший сержант, на жаль, загинув 3 вересня 2023 року в ході виконання бойових дій на Запорізькому напрямку. Поховали воїна у рідній Карпилівці.
Полицька Громада попрощалась із захисником Віктором Стельмахом. Чоловік був жителем села Іваничі. Захисник пішов на війну майже з перших днів. Стояв біля витоків створення підрозділу «Шершнів Довбуша». Звільнившись з війська, чоловік встиг за співпраці з благодійним фондом створити школу FPV, де, будучи суперпілотом дронів, навчав цьому усіх бажаючих. Та з часом Віктор повернувся на війну. Захисник був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест» у листопаді 2023 року. Зі слів побратимів Віктор особисто знищив більше 500 рашистів. Чоловік загинув 18 жовтня внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям, виконуючи бойове завдання на Донеччині.
Вічна пам'ять та шана загиблим військовослужбовцям!
Глибокі та щирі співчуття рідним!
