.jpg)
Від початку повномасштабного вторгнення чисельність рисі євразійської на території Рівненської області демонструє суттєве зростання. Якщо до 2022 року в регіоні налічували приблизно 35 особин, то станом на 2025 рік цей показник сягнув 65–70 тварин.
Про позитивну динаміку та особливості життя рідкісного хижака розповіли у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна.
Причини зростання популяції
За словами заступника директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника Михайла Франчука, збільшення кількості рисей пов’язане з кількома факторами. Перш за все, це заборона полювання в регіоні на час воєнного стану, що мінімізувало антропогенний тиск та факти браконьєрства. Крім того, на територіях Полісся зросла чисельність кормової бази — сарн, зайців та дрібних ссавців.
Науковці зазначають, що молоді особини, які народилися вже під час війни, не зазнали постійного переслідування з боку людини, тому поводяться природніше та активніше освоюють нові території. Зокрема, крім заповідних зон, сліди рисі почали фіксувати у Дубенському районі, поблизу Рівного, Клеваня та Тучина.
Сучасні методи моніторингу
Дослідження популяції проводять за допомогою мережі фотопасток. Цей метод дозволяє ідентифікувати кожну тварину за унікальним візерунком плям на хутрі, що є своєрідним «відбитком пальців». Проєкти з моніторингу реалізуються за підтримки міжнародних ініціатив, зокрема проєкту WWF-Україна «Співіснування задля збереження» (COCO).
Менеджер проєктів напряму «Рідкісні види» WWF-Україна Роман Черепанин підкреслює, що зростання чисельності виду є сигналом відновлення екосистеми. Завдяки співпраці науковців, лісівників та військових вдається отримувати детальні дані про переміщення хижаків без втручання в їхнє природне середовище.
Чи безпечне таке сусідство для людини
Фахівці наголошують: збільшення кількості рисей не становить загрози для мешканців області. Рись — вкрай обережна і потаємна тварина, яка уникає зустрічей із людьми. У 99% випадків хижак відчує запах людини за кілометр і завчасно відійде вглиб лісу.
Офіційно в Україні за останні 70 років не зафіксовано жодного випадку нападу рисі на людину, окрім ситуацій, пов’язаних зі сказом (які також є винятковими). Побачити цього звіра у дикій природі на власні очі — надзвичайна рідкість, доступна переважно фахівцям, які щоденно працюють у лісових масивах.
Виклики для виду
Попри позитивну статистику, рись залишається вразливим видом, занесеним до Червоної книги України. Однією з головних проблем є фрагментація середовища існування: будівництво доріг та парканів розділяє лісові масиви на ізольовані «острівці». Для стабільного виживання одній особині потрібна територія від 100 до 200 квадратних кілометрів.
Забезпечення вільного переміщення тварин між природними територіями та збереження екологічних коридорів є ключовою умовою для того, щоб популяція найбільшої дикої кішки Європи на Рівненщині продовжувала стабільно розвиватися.
