.png)
Військовослужбовець 117-ої окремої механізованої бригади рівнянин Костянтин Юзвюк із позивним «Стамбул» отримав тяжкі поранення під час обстрілу на запорізькому напрямку й уранці 18 липня помер у лікарні. Йому було 23 роки.
Мама полеглого воїна Костянтина Ольга Юзвюк на своїй Fb-cторінці повідомила про його загибель.
"Сьогодні твоя боротьба закінчилася... М'яких хмаринок тобі, дорога наша дитино....", — написала жінка.
В UAnimals повідомляють, що Костянтин Юзвюк був у них зоозахисником і волонтером.
«Коли Костя бачив якусь проблему, він просто мусив її виправити. У Рівному якось чоловік на клумбі рвав тюльпани, то Костя його примусив назад на клумбу ті квіти посадити. Костя сказав: як не можу воювати, то сам знайду, як допомагати. І почав їздити евакуювати тварин з прифронтових територій». Він із товаришем евакуював тварин, кілька разів — з UAnimals. Тварин прилаштовував, іноді за кордон», — розповідає сестра Костянтина Анастасія.
Паралельно він самостійно навчався військової справи і рік тому долучився до лав ЗСУ. Був оператором дронів, командиром відділення.
Вже у війську Костя часто консультував рятувальників UAnimals щодо безпеки в різних регіонах.
«Для UAnimals було честю співпрацювати з Костянтином. Ми безмежно вдячні йому за порятунок життів людей і тварин. І за те, що боронив свободу країни. Усім серцем співчуваємо близьким Костянтина», — кажуть зоозахисники.
Костя виріс у сім'ї волонтерів та допомагав війську ще з 2014 року, коли був підлітком.
«Ти заклав в мене необхідні засади, ти розповів та навчив мене багато чому, ти дав мені багато потрібних порад, ти мене захищав. Тепер я за тебе помщусь та завжди пам'ятатиму», — говорить про Костю 19-річний доброволець з Рівного Олександр Романюк.
Додамо, що про бойовий шлях воїна Олександра Романюка ми розповідали ТУТ.
«У мене просто нема слів, пустка, порожньо, млосно і страшно. Дякую Тобі, Воїне, дитино, друг моєї Олі, за те, що ти був. Таких просто більше не буде, ти був унікальним, сильним, впертим, безстрашним…До зустрічі»,— пише спогади про Костянтина рівненська журналістка Оксана Юрченко.
Вона також публікує фото, де у 2014 році Костянтин волонтерить разом із іншими дітьми. Оксана Юрченко додає, що знаючи Костянтина Юзвюка — він не міг вчинити інакше.
«Ще один невимовно тяжкий день. Знову за волю заплачено дорого, дуже дорого, заплачено найдорожчим — життями. Сьогодні загинула дитина — син моєї подруги. І ще чиясь дитина — також. Багато синів і доньок», — каже рівненська журналістка Світлана Сирота.
Бойовий медик з Рівного Юрій Поліщук також поділився спогадами про полеглого воїна Костянтина Юзвюка:
«Сьогодні їхав Рівним і спостерігав, як вулицею йшли 14-15 річні хлопці, їли морозиво і про щось весело сперечались. Саме таким я його тоді побачив: 14-річним пацаном, котрий намагався бути корисним на волонтерському складі. На відміну від решти, він був серйозним і зосередженим, уважним та розторопним. Він був наймолодшим серед всіх тих, кого я тоді вчив основ такмеду. Потім він виріс в толкового та сміливого воїна, дійсного патріота. Сьогодні під ранок він помер в госпіталі від численних важких поранень. Йому ще не було 24-х. Але для мене він назавжди лишиться тим 14-річним хлопчиком з серйозними очима. Костя, ти був кращим, ніж всі ми разом взяті. Вічно пам'ятатимемо».
Про біль втрати написала волонтерка Ніна Скиба:
«З 2014 року ось цей хлопчина разом з батьками брав активну участь в подіях революції Гідності. Свідомо. Я щиро дивувалась його ідейності та мотивації в такому юному віці… Потім волонтерив. Його цілеспрямованості та самовідданості можна було лиш позаздрити… Пізніше він доєднався до лав ЗСУ. Боровся та воював не за мир будь-якою ціною, а за Волю та Свободу, за нас з вами, за нашу Святу Землю! Ольга Юзвюк, дякую тобі за Сина! Ти його виховала достойним чоловіком! Костічка, в моїй пам'яті ти завжди такий, як на першому фото…. Ніяк не віриться, що наші діти так швидко виросли і що їм довелося прийняти цю війну у свій гіркий спадок… Пробач!….. Костя Юзвюк, твоє життя не повинне було так обірватись… Ти ж є уособленням цвіту Нації!!! Величезна рана… Не знаю як ще вам пояснити увесь масштаб цієї втрати…. Такі як Костя, як Тарас Давидюк, як Максим Кривцов, такі хлопці — наша гордість, вони мали б жити і розвивати цю країну!…. Біль……».
Якщо ви хочете подякувати Кості за службу – близькі відкрили збір для організацій та підрозділів, яким довіряв та до яких був причетний друг "Стамбул". Гроші поділять між ними на актуальні для фронту запити. Родина Кості повідомила, що фінансової підтримки не потребує.
Вічна пам'ять та слава Герою. Співчуття родині.
