29 травня під час ротації на Харківському напрямку загинула журналістка та парамедик «Госпітальєрів» Ірина Цибух із позивним «Чека».
Про трагічну загибель відважної дівчини повідомили 30 травня самі «Госпітальєри».
«Здається, що це сон. Що зараз ти вийдеш на зв'язок і ми почуємо твій голос. Вчора під час ротації на Харківському напрямку не стало нашої «Чеки» - Госпітальєрки Ірини Цибух. За кілька днів до свого Дня народження», - йдеться у їхньому повідомленні у Facebook.
Зазначається, що у її колег і побратимів немає слів, «ніхто досі не вірить в те, що сталося».
«Це невимовний біль та неймовірна втрата не тільки для батальйону - для всієї України», - наголошується у дописі.
Крім того, "Госпітальєри" навели низку влучних цитат «Чеки» щодо її ставлення до війни, армії та планів на майбутнє:
«Єдиний вибір про свободу в країні, де йде війна... єдина історія про волю в цьому контексті - це боротьба за цю волю».
«В армію треба йти, тому що це епоха нашої унікальної доби, де ми можемо захищати нашу країну».
«Я нещодавно зрозуміла, що цей тренд на те, що ми всі скоро умремо, він досить високо вже звучить, і всі готуються рано чи пізно десь загинути. А коли маєш можливість повертатись до цивільного життя, то ти бачиш, що - окей, можливо пожити це теж може бути тенденцією непоганою. Я просто сама для себе це відкрила. І почала думати - ого, можна ще й пожить!»
«Хочу дітей. Хочу будинок. Хочу садити помідори... але війну закінчити найважливіше»
«Потрібна стратегія пам'яті... Пам’ять формує суспільство... Це ми робимо не для себе, а для майбутніх поколінь. Пам'ятування ми робимо не для загиблих людей, бо вони уже загинули. А робимо для тих, хто далі буде про це знати. Ми знаємо про це найкраще, бо ми є учасниками цих подій. Але потім буде купа людей, які вже не будуть пам'ятати це як ми»
«Чи варте це суспільство вчинку полеглих героїв?»
«Найважливіше - вчинок. Оповіді покликані навчити нас боротись за справедливість, карати зло і жертвувати собою заради інших. А якщо інші не вартували цього, то це лиш елемент історії, який підкреслює сміливість і правдолюбство головного героя»
«Війна - найгірше місце, де я колись була, але вона дає квиток у справжнє життя, у світ непідробної незалежності, вона таврує знання про скороминущість існування»
Згідно з інформацією "Суспільного", Ірина Цибух народилась 1 червня 1998 року у Львові. Закінчила Національний університет "Львівська політехніка".
У 2017 році приєдналась до команди "Суспільного", де працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проекти, знімала документальні фільми, була медіатренеркою.
Поза роботою брала участь в освітніх проектах - розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах. У 2018 році Ірина стала фіналісткою конкурсу професійної журналістики "Честь Професії" у номінації "Найкращий репортаж". У 2021 році разом із колегами стала переможницею цього конкурсу в категорії "Найкраща публіцистика в локальному медіа".
В інтерв'ю для "ELLE Україна" 30 липня 2022 дівчина говорила: "Я така ж молода дівчина, як будь-яка у Франції чи Іспанії. Ми відрізняємося тільки тим, що на нашому кордоні тоталітарний режим, котрий напав на країну, яку я дуже люблю. Мені подобається подорожувати, але жити я хочу тут. І тому я захищаю свою країну, тому й готова померти, щоб мати волю у своїй країні".
За інформацією РБК-Україна
