Більше історій у спецрубриці "Тато року" на порталі "ЧаРівне.інфо"
Зворушливою історією про свого батька Оніщука Володимира Андрійовича із нашою редакцією поділилася його донька Наталія.
Усі мої дитячі спогади, і аж до сьогодні - це лише найкращі моменти, оскільки в них завжди присутній мій улюблений татусь. Пам’ятаю коли була маленькою, татусь завжди носив мене на руках. Тепер, коли маю своїх діток, то дуже тішуся, коли мій тато відкладає усі свої справи і біжить до мене, щоб побути зі своїми внуками, погуляти з ними, поспівати, погратися та повеселитися.
І скільки би не було нам років, ми залишаємось дітьми до того моменту, поки живі наші батьки. Тому інколи хочеться зупинити час, щоб якомога довше залишитись маленькою донечкою свого найкращого татуся.
А зараз просто величезне спасибі мій найкращий татусь, я безмежно вдячна, що доля подарувала мені такого Тата.
Мій тато – найкращий, і я цим дуже пишаюсь.
Більше історій у спецрубриці "Тато року" на порталі "ЧаРівне.інфо".
