.png)
Сьогодні, 11 липня, виповнюється друга річниця загибелі — Анатолія Миколайовича Лящука, який віддав своє життя за свободу та незалежність України у боротьбі з російськими окупантами. Про це повідомляє Гощанська селищна рада.
Анатолій Миколайович народився 2 червня 1974 року в селі Майків у родині Миколи та Ольги Лящуків. Зростав разом із братом Іваном. Згодом сім’я переїхала до села Курозвани, де батьки збудували власний будинок.
Навчався у Курозванівській школі, після закінчення якої вступив до Корецького СПТУ, де здобув фах водія-механізатора.
Після завершення навчання проходив строкову військову службу.
Повернувшись, працював механізатором у місцевому колгоспі. Згодом одружився та переїхав до села Синів. Працював на Гощанському цегельному заводі, а також їздив на заробітки до Польщі.
У березні 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення росії, Анатолій Миколайович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником стрілецького батальйону окремої механізованої бригади. Брав участь у запеклих боях на території Донецької та Харківської областей, під час яких був поранений.
Свій останній бій захисник прийняв 11 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в Куп'янському районі. Тривалий час вважався зниклим безвісти.
«Він був дуже добрим, турботливим сім’янином, люблячим батьком для сина Андрія та надзвичайно працьовитим. Мав золоті руки — займався будівельною справою, умів виконувати всі види робіт. До нього зверталися по допомогу — і він нікому не відмовляв. А ще дуже любив риболовлю. Мабуть, саме тому його бойовий позивний був “Рибак”», — згадує дружина Лариса.
Герої не вмирають, допоки живе пам’ять про них! Вічна слава Герою.
