.png)
Сьогодні, 2 липня, минає перша річниця з дня загибелі Корконоса Богдана Васильовича, який загинув захищаючи Україну.
Богдан Васильович народився 21 вересня 1974 року в селі Симонів. Після закінчення місцевої школи навчався в Рівненському професійно-технічному училищі на токаря, а по завершенню пішов служити в армію. Військову строкову службу проходив у десантних військах.
Усе життя Богдан Васильович важко працював. Був різноробочим, працював у колгоспі с. Симонів, згодом у СПП «Спас» водієм КРАЗу. Певний час займався сільським господарством, орендував і обробляв земельні паї.
Коли ж ворог підступно серед ночі напав на нашу землю, справжній патріот свої країни Богдан Васильович добровольцем пішов боронити рідну землю. Був у розвідно-штурмовому батальйоні піхоті.
48-річний матрос Богдан Васильович загинув 2 липня під час евакуації поблизу села Торське Донецької області від несумісного з життям осколкового поранення голови.
Чудова людина, чуйна, добра, працьовита – такими словами захисника згадують ті, хто його знав. Був патріотом своєї держави. Завжди захищав і допомагав тим, хто цього потребував.
У загиблого залишилися мама Марія Семенівна, тато Василь Гнатович, дружна Тамара, сини Віталій та Сергій, донька Яна.
Вічна пам'ять і шана Герою! Герої не вмирають, допоки живе пам’ять про них! Вічна слава Герою!
