.jpg)
Про це вона написала на своїй Fb-сторінці.
«Ми познайомилися з пані Надією після вистави «Мамів» у Рівному. До мене на сцені підійшла жінка за автографом. А за якусь мить сказала: «Я мама Максима Кривцова. Чули про нього?» Як же ж не чула?! Позивний «Далі». І книжку його маю. «Але я вам хочу подарувати з моїм автографом». В готелі я читала «Вірші з бійниці», сповнені такого болю і драматизму, такої жорстокої правди і якоїсь приреченості, ніби зазирала у кратер вулкана, - аж бракло дихання», - ділиться Марія Матіос.
Відома українська авторка, за твором якої під назвою «Мами» у рівненському театрі поставили виставу, додає, що наступного дня знову зустрілася з матір'ю полеглого Максима Кривцова:
«Наступного дня на міській площі Рівного жіночий голос окликнув: «Пані Маріє!». Так ми зустрілися з мамою «Далі» вдруге. І довго-довго говорили. Про що можуть говорити дві мама, які втратили найдорожче? Про найдорожче - про синів. Ще колись будемо говорити, коли приїду до Рівного, бо ще хочу бачити, як Олена Медведєва вишиває бісером книжку Максима Кривцова. Це, певно, як заганяти собі голку під нігті: кожне слово болить».
Марія Матіос також поділилася думками про вірші авторства Максима Кривцова:
«Максимові вірші можна читати тільки мікроскопічними дозами: вони такі, ніби з тебе здирають шкіру: «Він в ЗСУ, вона в ТРО». Справді, «Гемінгвей нічого не знає» про цю війну, як каже Артур Дронь. Та, зрештою, і тієї Гемінгвей по-справжньому і не знав. Бо то була не його війна».
Мама Максима Кривцова Надія Кривцова теж пригадала болючий спогад про творчість Максима:
«За 2 дні до його смерті я ще встигла стривожитися: «Максиме! Чому ти написав такі страшні слова?! «Моя голова котиться від посадки до посадки як перекотиполе чи м?яч. Мої руки відірвані проростуть фіалками навесні. Мої ноги розтягнуть собаки та коти». Навіщо?! Я не пам?ятаю, що він відповів… А тоді наступило 7 січня 2024».
