Рівне віддасть останню шану загиблим Героям Денисові Білієнку та Петру Ванніку, повідомляє Рівненська міська рада.
Цієї суботи на майдані Незалежності Рівне віддасть останню шану загиблим Героям Денисові Білієнку та Петру Ванніку.
Денис Білієнко народився 10 квітня 1991 року в Маріуполі. Отримав диплом молодшого спеціаліста електромеханічного технікуму за спеціальністю "Обслуговування електротехнічного обладнання та автоматичного устаткування будівель та споруд", здобув кваліфікацію - електромеханік.
Окрім роботи, Денис займався організацією заходів для молоді. Був добрим другом для всіх, на нього завжди можна було покластися. Душа компанії, добрий, веселий, активний, надійний. Він завжди більше переживав про інших людей, ніж про себе.
Після виїзду з окупованого Маріуполя до Львова, добровільно вступив в ряди ЗСУ ще у квітні 2022 року. Спочатку Денис відбув на навчання у Львівській області, після проходив службу на Хмельниччині. У травні 2022 року перенаправлений на Авдіївський напрямок, де до останнього подиху боронив країну.
Денис Білієнко у 2023 році два рази був госпіталізований: перший раз з - легким, другий раз - з важким пораненням. Але це не зупиняло його, щоб повернути на фронт до побратимів.
Адже був справжнім патріотом своєї держави, наближав перемогу як міг: працював з дронами (аеророзвідка), відводив людей на позиції, рятував побратимів в тяжких ситуаціях, ідучи на ризик власного життя. Не зважаючи ні на що, не втрачав віру в перемогу та позитивний настрій. Хотів відсвяткувати перемогу в українському Маріуполі, але, на жаль, не судилося...
Життя головного сержанта механізованої роти обірвалося 24 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Авдіївка Донецької області.
Петро Ваннік народився у Рівному. Навчався у 22 школі, Економіко-правовому ліцеї, а в Національному університеті водного господарства та природокористування отримав диплом менеджера.
“Він працював за кордоном у Польщі, але в перший день повномасштабного вторгнення повернувся додому. Був патріотом своєї землі, щирим українцем. У цьому питанні для Петра ніколи не було двозначності, не можна було зійтись на середині — він був категоричним. Те, що він відразу повернувся, яскраве тому свідчення. Петро не мав жодного військового досвіду, через це його не хотіли брати в тероборону. А в червні 2022 року він добровольцем вступив до лав ЗСУ,” - розповідає двоюрідна сестра Героя Ольга.
Аби захищати рідних, Петро спершу проходив навчання у Британії, а за тим — в Україні. Служив у десантно-штурмових військах...
“Він завжди був справжнім, різним, як усі хлопці, але щирим. А для мене завжди найкращим — справжня опора, підтримка. Він ніколи не цурався роботи, умів напевне усе. І робив усе для своїх рідних, яких, на жаль, не багато. Батьки померли, з найближчих залишився лише старший брат Едуард та 6-річний син Костянтин...” - продовжує Ольга.
Життя 40-річного молодшого сержанта, командира відділення гранатометного взводу Петра Ванніка обірвалося 4 жовтня 2023 року у бою. Під час виконання бойового завдання його підрозділ потрапив під мінометний обстріл неподалік села Вербове Запорізької області.
Прощання із Героями відбудеться завтра, 7 жовтня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають Дениса Білієнка на кладовищі "Нове" у Рівному, а Петра Ванніка - у селі Зелений Гай на Дубенщині...
