Мама загиблого воїна з Рівного Кості Юзвюка набила тату з іменами полеглих військових

"Чотирнадцять імен, кожне з яких — назавжди у пам'яті". Так про татуювання на лівому плечі розповіла жителька Рівненщини Ольга — мама загиблого військового Костянтина Юзвюка. Імена та позивні полеглих бійців жінка набила, щоб згадувати історію кожного під час загальнонаціональної хвилини мовчання.

Жінка пояснила, чому обрала для татуювання саме ліве плече:

"Саме ця рука, саме цей момент. Біля серця. Щоб вони завжди були при мені, щоб я більше нікого не забула, щоб я більше нікого не пропустила у своїй “хвилині пам’яті”.

Татуювання містить 14 імен загиблих бійців.

"Петро “Чорний” Полицяк — це кіборг з Донецького аеропорту. Цей хлопчина приблизно у такому ж віці загинув, як був мій Костя. Роман Міськов був нашим волонтером “ДАР”. Це було завжди усміхнне дитя. Вася Папежук — це швагро ще одного мого військового. І це вже як рідня. В’ячеслав Сернюк теж із Володимирецького району. Я пам’ятаю, як він був в відпустці і просив, щоб я прийшла до нього на залізничний вокзал. А я тоді дуже погано почувалася. Кажу: «Славчик, ми ще побачимося». І, на жаль, ми більше не побачилися. Максима “Далі” знають дуже багато і рівнян, і за межами міста, за межами України. Сергій “Бабай” Мотузяк. Сергій загинув кілька місяців тому. Це був побратим мого сина. Саша Рожко — це мій однокласник. Андрій Мехеда — це був в якийсь мірі моя “подружка”. Ми з ним познайомилися під Попасною".

Ольга Юзвюк додала, що серед імен є також близькі родичі та друзі родини.

"Герасимик Женя — на прощанні з Костею Женя підійшов і сказав: “Ми помстимося”. Тарас Козлишин “Карай” — це друг нашої родини. Тарас загинув під Києвом. Саша Волчецький — це ще один однокласник. Він з Володимирця. Саша був ковалем від Бога. Микола “Кіндер” Силко — це племінник, це наш Миколка. 15 лютого буде два роки, як Миколка загинув. І Костя. Костя, який просто Костя".

Жінка зазначила, що готова продовжувати список імен, якщо доведеться, однак сподівається, що цього не станеться.

"Я буду продовжувати, щоб не пропустити жодного імені. Наразі ще є зниклі безвісти, але я всім серцем сподіваюся, що вони не потраплять на цю руку. Я просто хочу обняти Юрика, хочу обняти Сашу. Бо це теж мої… Я не хочу більше сюди нікого додавати".

За інформацією Суспільне