Одна з найзагадковіших оборонних споруд України — Тараканівський форт — почала стрімко руйнуватися. Частина стін Центральної казарми обвалилася через аварійний стан.
Про це повідомив старший викладач Київський національний університет будівництва і архітектури Андрій Швачко. Фото руйнувань зроблені 13 квітня.
Форт, розташований за три кілометри від Дубно і поблизу села Тараканів, роками приваблював туристів та поціновувачів містики. Водночас об’єкт офіційно закритий і вже давно перебуває в аварійному стані.
Тараканівський форт, Дубенський форт, Нова Дубенська фортеця – найпоширеніші назви фортифікаційної споруди, яка розташована за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів. Офіційно закритий об’єкт перебуває у аварійному стані. Майданчик для „диких” туристів, дігерів, бійців-екстрасенсів та гравців у пейнтбол.
Зовнішній мур, оточений земляним валом та маскувальними хащами борщівника, ховає кілька ходів всередину. Один, цікавіший, через тунель (потерну), але без ліхтарика туди краще не потикатись. Ще є прохід між стінами – там є помітна стежина, яка змійкою в’ється у тому ж борщівнику. Поряд бовваніє залізничний насип; недалечко заболочена заплава Ікви…
Після останнього поділу Польщі наприкінці 18 століття кордон Російської імперії змістився на захід. Дубно стало прикордонним містечком, але стара фортеця, яку, у фантазіях Гоголя, намагався захопити Тарас Бульба, вже не мала фортифікаційного значення – фортифікаційні технології пішли далеко вперед. Майже сто років російська адміністрація виношувала думку збудувати потужний форт на західному кордоні. Але спочатку була війна з Наполеоном, потім Кримська війна – щось постійно заважало. І, аж після поразки імперських військ у Криму, форт біля Дубно почали будувати. Герой Севастополя й Плевни, військовий інженер Едуард Тотлебен зробив проект нового типу – муровані будівлі повинні були ховатись у товщі землі. Саме так він будував фортецю „Керч”, але та твердиня, яка мала оборонити вхід у Азовське море, так і не прийняла участі у бойових діях як фортеця. А от Тараканівський форт сповна відчув смак війни у період Першої Світової війни, але оборону в ньому тримали переважно ті, хто мав його штурмувати – австрійці захопили його без бою, а потім, у 1916 році, його штурмували ті, хто його будував – росіяни під час Брусилівського прориву. Під час цього штурму загинули дві сотні австрійських солдат – їхнє кладовище розташоване неподалік. А у 1920 році форт утримували поляки, які оборонялись від армії Будьонного.
В період Другої Світової війни бойові дії на території форту не велись, а після війни тут розміщувались військові склади.
1965 року Міністерство торгівлі УРСР зробило спробу обладнати на базі форту склад консервованої продукції. Були проведені роботи з розчистки казематів, виготовлені стелажі, двері, проведено освітлення, але надмірна вологість і випаровування не дали можливості зберігати продукти. Штаб Прикарпатського військового округу також зробив спробу обладнати склад автотракторних запчастин. Були проведені трудомісткі підготовчі роботи, але від ідеї відмовилися з тієї ж причини.
Місцеві жителі називають Тараканівський форт містом привидів. Багато хто вірить, що тут досі блукають душі загиблих солдатів, які полягли у довгі й моторошні воєнні роки.
