Легалізація криптовалюти в Україні у 2026 році: що змінилося та як це використати

Україна посідає 8-ме місце у Global Crypto Adoption Index від Chainalysis за 2025 рік, а за показником на душу населення і взагалі перша.

Попри це, повноцінна легалізація криптовалюти в Україні затягується — правове поле досі формується із затримками.

Які зміни приніс закон про віртуальні активи у 2026 році

Базовий Закон «Про віртуальні активи» №2074-IX парламент ухвалив ще у лютому 2022 року, а Президент підписав його у березні того ж року. Проте документ досі не набрав чинності через прив'язку до змін у Податковому кодексі, які Верховна Рада поки не затвердила.

У вересні 2025 року депутати підтримали у першому читанні законопроєкт №10225-д, покликаний заповнити цю прогалину. Документ визначає порядок оподаткування операцій із віртуальними активами та одночасно викладає базовий закон у новій редакції — «Про ринки віртуальних активів». Станом на квітень 2026 року законопроєкт готується до другого читання, а отже, податкові норми формально ще не діють.

Що передбачає проєкт у частині правового статусу:

• Віртуальний актив визнається нематеріальним благом та об'єктом цивільних прав, близьким за режимом до рухомого майна.
• Право власності набувається через емісію, правочин, закон або судове рішення і підтверджується володінням криптографічними ключами.
• Крипту можна буде декларувати, передавати у спадок, вносити до статутного капіталу підприємства.
• Ринок контролюватимуть НКЦПФР та НБУ, усі легальні біржі повинні отримати авторизацію за стандартами, наближеними до європейського регламенту MiCA.

Оподаткування запропоноване за моделлю інвестиційного прибутку. Податок нараховується лише на різницю між ціною продажу та підтвердженою вартістю придбання. Стандартна ставка для фізичних осіб складає 18% ПДФО плюс 5% військового збору, тобто 23% сумарно. 

Для тих, хто придбав токени до набрання чинності нового закону та продасть їх протягом 2026 року, передбачена пільгова ставка 5% ПДФО замість стандартних 18%. Військовий збір 5% при цьому залишається, тому фактичне навантаження за пільговим режимом складе 10%.

Обмін одних цифрових монет на інші (наприклад, BTC на ETH) не генерує податкового зобов'язання. Воно виникає лише при виході у фіатну валюту або обміні на товари та послуги.

Як українці можуть використати свої крипто-активи для отримання фінансових послуг

Завершення перехідного періоду MiCA у Європейському Союзі (дедлайн — 1 липня 2026 року) створює для українських власників токенів нові можливості. Ліцензовані біржі, авторизовані як провайдери криптопослуг (CASP), тепер пропонують прямий вивід гривні на банківські картки з електронною випискою про джерело коштів.

Раніше переказ з біржі цифрових активів на рахунок у банку нерідко закінчувався блокуванням через підозру у фінмоніторингу. Сьогодні ситуація змінюється — ліцензований CASP формує підтвердний документ, який банк приймає як доказ легального походження коштів. Це усуває головний бар'єр між блокчейном та традиційною банківською системою.

Окрема категорія власників цифрових монет — довгострокові інвестори, які вірять у зростання біткоїна чи ефіріума і не бажають фіксувати прибуток (а відповідно й сплачувати податки). Але потреба в гривні виникає регулярно — на ремонт, бізнес-витрати, навчання. Для них існує крипто-кредитування, тобто фіатна позика під цифрову заставу.

Смарт-контракт блокує монети на кастодіальному рахунку, а позичальник отримує живі гроші без втрати інвестиційної позиції. Утримувачі USDT чи інших стейблкоїнів також можуть скористатися цим механізмом.

Завдяки легалізації, віртуальні активи стали повноцінним фінансовим інструментом. Якщо вам терміново потрібна гривня, але продавати криптовалюту ви не хочете, актив можна використати як цифрову заставу та оформити фіатну позику https://lovilave.com.ua/access/krypto-kredyt. Такий формат онлайн-позики набуває популярності серед інвесторів, які тримають портфель на криптогаманцях і не бажають втрачати цифрові активи заради поточних витрат.

Які ризики варто врахувати власникам криптовалюти: Travel Rule та фінмоніторинг

Європейський Transfer of Funds Regulation (TFR), що працює у зв'язці з MiCA, запровадив так зване «правило подорожей» (Travel Rule) для переказів токенів та монет. Його суть полягає у повній прозорості транзакцій між ліцензованими біржами:

• Для переказів між провайдерами криптопослуг (CASP-to-CASP) діє нульовий поріг — ідентифікаційні дані відправника та одержувача супроводжують кожну операцію, навіть на 5 євро. Це суворіша норма, ніж базова рекомендація FATF, що встановлює межу в 1 000 євро.
• Для переказів на некастодіальні (холодні) гаманці правила дещо інші. Якщо сума перевищує 1 000 євро, біржа зобов'язана провести AML-перевірку та підтвердити, що одержувач дійсно контролює гаманець-адресат. Нижче цього порогу жорстка верифікація не вимагається, але біржа все одно збирає базові дані про клієнта.
• Для українських власників віртуальних активів ці норми мають практичне значення навіть до повної імплементації вітчизняного закону, адже більшість з них користуються саме європейськими біржами.

Переказ токенів з міксерів, неліцензованих P2P-майданчиків або підсанкційних адрес (пов'язаних із даркнетом) на легальну біржу чи банківський рахунок призведе до негайного замороження коштів службою фінансового моніторингу. Розмороження у таких випадках потребує тривалого розслідування, а частина коштів може бути конфіскована.

Псевдоброкери маскуються під «ліцензованих провайдерів», пропонуючи надвисоку дохідність або гарантований прибуток. Перш ніж довіряти свої ключі чи переказувати монети, перевіряйте наявність компанії у публічних реєстрах НКЦПФР або в європейському реєстрі авторизованих CASP. Відсутність у цих базах — пряма ознака нелегальної діяльності.