Микола та Оля – військовослужбовці 23 інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України.
Оля в лавах ЗСУ служить ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну, а Микола – доброволець, котрий мобілізувався у березні 2022 року.
Познайомились молоді люди влітку 2022 року, у соціальних мережах: Фейсбук (авт.прим., - можливо через велику кількість спільних знайомих) запропонував військовому дружбу із незнайомкою у камуфляжі, яка згодом стане йому рідною.
- Микола привітав мене з Днем народження. Виявилось, що ми служимо в полку, але в різних підрозділах. Тому і не вдавалось нам зустрітись швидше, - пригадує Оля.
Війна не могла зупинити почуття, що зароджувались між ними. І навіть коли одна ротація змінювала іншу, а розлука ставала довшою, їхнє кохання витримувало всі випробування.
Почались довгі переписки у месенджерах і короткі зустрічі між ротаціями. Непомітно для обох у серцях народилось кохання. Практично постійно військових розділяли кілометри.
Здається, без кінця і без краю вони чекали один одного, долаючи всі труднощі служби, будували плани на майбутнє.
У 2023 році Микола і Оля створили сім’ю, в якій сьогодні росте маленька донечка.
Наразі військовий перебуває на виконанні бойових завдань. Вдома на нього чекає кохана дружина і маленька Евеліночка. І хоч їхні серця знову розділяють кілометри, вони знають: їхнє кохання сильніше за війни.
Маленька доня, коли виросте, обов’язково з гордістю розповідатиме усім про своїх батьків - про тих, хто, незважаючи на всі труднощі, не лише вистояв, але й створив нове життя у часи, коли все навколо здається такими страшним і тимчасовим. І всупереч усьому їхня історія - це приклад стійкості, віри і безмежної любові.
За інформацією Служби зв?язків з громадськістю 23 інженерно-позиційного полку.
