.jpg)
Це третій сингл із майбутнього альбому, реліз якого заплановано за два тижні.
Пісня «Після війни», написана в березні 2022 року, закарбовує в моменті знайомі кожному українцю мрії про мирне життя з його буденними, рутинними справами й маленькими радощами, і неймовірну тугу за своїм домом.
Кадри кліпу, зняті у розбитому боями під час російської окупації частини Київської області гуртожитку в Ірпені, поєднуються в одне ціле зі зворушливими ілюстраціями миколаївської художниці Наталії Євтушенко, уособлюючи перебудову і відновлення.
«Під час написання пісні я не знав, коли знов побачу свій дім і чи залишиться він таким, яким я його пам'ятаю, розуміючи, що ті самі емоції зараз переживають мільйони українців — і бійці на фронті, і сім'ї з маленькими дітьми, вимушені їхати в невідомість. Тому пісню цю хочеться присвятити всім, хто зараз далеко від рідного дому і чекає миті, коли зможе повернутись.» — коментує соліст гурту Володимир Агафонкін.
Сингл «Після війни» — останній сингл перед випуском третього альбому гурту, «Відрада», що назрівав 8 років і нарешті готується до виходу 30 травня 2025. Попри всі перешкоди, які довелось подолати, він набагато світліший, прозоріший, більш сповнений надії в порівнянні з похмурішою минулою творчістю. В створенні альбому гурт продовжує співпрацю з британським саунд-продюсером Брюсом Сурдом, фронтменом гурту The Pineapple Thief, також відомим роботою з такими грандами сучасного прог-року, як Opeth, Katatonia, Riverside, Leprous та TesseracT.
Обійми Дощу — український рок-гурт, що створює унікальне поєднання прогресивного року, неокласики, неофолку, джазу та построку зі складною, мелодійною та атмосферною музикою, витонченими струнними аранжуваннями та щемкою україномовною лірикою. Гурт в 2006-му році заснував Володимир Агафонкін під впливом хвилі меланхолійного року і дум-металу (Anathema, Katatonia, My Dying Bride, The Gathering), але з часом музика колективу еволюціонувала в сторону прогресивного року та позажанрових впливів (Opeth, Porcupine Tree). Обійми Дощу випустили два альбоми: «Елегія» (2009) і «Сон» (2017), останній з яких за версією ProgArchives — один з найкращих прог-альбомів цього століття, хоча за кордоном він відомий більше, ніж в Україні.
