Сьогодні, 20 квітня, Гощанська громада провела у останню дорогу до місця вічного спочинку воїна-Захисника Валерія Миколайовича Ярмольчука.

Валерій Миколайович народився 14 листопада 1973 року в селі Тучин у сім’ї Миколи Івановича та Раїси Степанівни Ярмольчуків. Зростав у взаєморозумінні з братом-близнюком Володимиром, разом допомагаючи батькам-робітникам.
Навчався у Тучинській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів.
У 1991–1993 роках проходив строкову військову службу. Після повернення працював у монтажній бригаді місцевого сільськогосподарського підприємства, адже мав хист до будівельної справи.

Валерій також захоплювався музикою: грав на корнеті у складі духового оркестру та співав у хорі, здобуваючи відзнаки.
Був одружений з обраницею Оленою. У 2002 році в подружжя народився син Олексій.

Перед повномасштабним вторгненням рф в Україну працював охоронцем на Рівненському льонокомбінаті. 16 липня 2024 року він став на захист України у складі батальйону Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Згодом, увійшовши до трійки найкращих стрільців, був переведений до 129-ї окремої важкої механізованої бригади.
13 жовтня 2024 року відбулася остання розмова Валерія з братом, а 15 жовтня — із сином. Вже з 16 жовтня 2024 року захисник вважався зниклим безвісти. 20 березня 2026 року встановлено, що життя солдата, колишнього навідника механізованого відділення, обірвалося під час виконання бойового завдання на Курському напрямку. Воїну назавжди — 52.
.jpg)
У знак особливої шани востаннє для воїна прозвучали Державний Гімн та військовий салют.
Нехай в мирі спочиває душа Героя, а пам’ять про нього буде вічною…
