Тимур Тимченко - ідейний натхненник та керівник молодіжної платформи "Яскраво" та Клубу Української Елітарної Молоді (КУЕМ). Тимур веде здоровий спосіб життя, пропагує активний здоровий відпочинок та залучає до цього усіх своїх знайомих. Захоплені різнобічною особистістю Тимура Тимченка, відкриваємо і для вас його персону від А до Я!
Тимур Тимченко - креативний, життєрадісний та свідомий юнак. Він, здобувши професію режисера, став відомим у Рівному громадським діячем та активістом. Тимур - ідейний натхненник та керівник молодіжної платформи "Яскраво" та Клубу Української Елітарної Молоді (КУЕМ). Попри свою активну громадську діяльність, він ще й працює ведучим на радіо "Трек". Тимур чи не увесь свій час, не покладаючи рук, працює над правильним вихованням молоді, над патріотично-культурним дозвіллям молодих рівнян та над їх всебічним розвитком, адже вважає, що для того, аби змінити життя на краще в Україні, слід, передусім, почати з власного міста. А ще Тимур Тимченко веде здоровий спосіб життя, пропагує активний здоровий відпочинок та залучає до цього усіх своїх знайомих. Захоплені різнобічною особистістю Тимура, відкриваємо і для вас його персону від А до Я!
Афоризми. Який твій улюблений афоризм, який міг би стати твоїм життєвим кредом?
- «Думай глобально, дій локально!». Дуже вже він нам на «Яскраво» прийшовся до смаку :-).
Брехня. Як на твою думку, краще солодка брехня чи гірка правда? Доводилось у житті говорити неправду у якихось випадках? Як ти вважаєш, чи існують якісь певні ситуації, коли брехня необхідна?
- Вважаю, що краще гірка правда. Хоча бувають винятки. З останнього, що можу пригадати, так це походи до старенької бабці, за якою ми на «Яскраво» доглядаємо (Галина Кухарчук – секретар Тараса Бульби-Боровця). Вона часто цікавиться скільки коштують харчі, що ми їй приносимо, приймач, що ми їй подарували. Їй соромно, коли на неї витрачаються. У такому випадку мені краще сказати, що це з дому взяте або ж коштує не так дорого.
«Вечір К». Розкажи про цей проект. Як виникла така ідея, що він має на меті, як довго він вже триває та доки триватиме, які нововведення плануються?
- Проект «ВечірК» існував ще до моєї появи в КУЕМі. Народився він у 90-х роках, а друге дихання отримав у 2006 році. Відтоді за моєї часткової чи безпосередньої участі відбулось вже 7 сезонів поспіль. Проект позиціонується як соціокультурний. В рамках «ВечірК» відбуваються ток-шоу із запрошеними гостями, майстер-класи, концерти, квести, інтелектуальні ігри, виставки тощо. Інновації відбуваються щосезонно і залежать від людей, які беруться за новий сезон. У цьому, 7 сезоні, ми практикували skype-конференції, інтерактивні наукові лекції та ілюзіон.
Гроші. Яке місце вони займають у твоєму житті? Як ти вважаєш, наскільки пропорційно має винагороджуватися праця людини у відношенні до фінансів? Який був твій набільший гонорар у житті і найменший?
- Гроші займають невелику частину в моєму житті, бо у мене їх немає :) Я - бідна людина. Вважаю, що праця кожної людини має винагороджуватись 100%. Це не обов’язково має бути фінансова винагорода. Хоча суспільство так влаштоване, що фінансовий фактор, на жаль, відіграє важливу роль. Найбільший мій гонорар (не зарплатня) становив 1000 грн.
Дикція. У тебе дуже хороша дикція та дуже приємний тембр голосу. Займаєшся якось своєю вимовою, будучи радіоведучим? Поділися своїми професійними секретами.
- Такий голос маю від природи і, зізнаюсь відверто, не працюю над ним. Це великий мінус. Трохи допомогли його поставити в РДГУ, де я навчався на режисера. А так - тільки практика. Багато чого мені додали виступи на публіку і , звісно ж, робота на радіо «ТРЕК». Головне – постійна практика.
Ефір. Як ти до нього готуєшся? Любиш готуватися наперед чи проводити ефіри спонтанно? Більше до вподоби записи чи прямі ефіри?
- До ефіру, в першу чергу, потрібно готуватись морально. Настрій має бути добрим, інакше нічого не вдасться. На Радіо «ТРЕК», наприклад, нас вчать, що ведучий має приносити з собою в ефір щось цікаве, те, що можна розказати і чим можна поділитись зі слухачем. У пригоді також стає інтернет, де можна щось підчитати. Хоча імпровізація повинна бути присутня. Вона додає життя ефіру. Особисто я не вважаю себе добрим радіоведучим, тому мої слова не слід сприймати як останню інстанцію :-).
Європа. Ти бував у Європі? Чи не хотів би ти емігрувати з України у якусь добре розвинену європейську стабільну країну?
- Зізнаюсь, що в Європі я ще не був. Хоча, судячи з розповідей друзів та новин, поняття стабільності доволі відносне. Різниця лиш у тому, як розвиваються країни Європи і як не розвиваємось ми. Щодо еміграції, то така спокуса завжди є. Але поки я ще маю надію збудувати Європу тут.
Жінки. Ти – молодий і привабливий юнак, та ще й досить публічна та відома у Рівному особа. Як ти ставишся до своїх шанувальниць? Чи є у тебе кохана дівчина?
- Популярності своєї зараз я точно не відчуваю. Маю надію, що на зміну їй прийшла повага. Це приємніше і важливіше для мене. А у дівчатах не люблю, коли вони нав’язуються. Я консерватор, тому вважаю, що прихильності дівчини потрібно добиватись. І я, на щастя, вже добився. Мою дівчину звати Віка. Ми живемо разом, кохаємо один одного та будуємо плани на майбутнє.
Зміст життя – який він у тебе? Що для тебе у житті є понад усе?
- Я хочу якісних змін: особистих та суспільних. А вони залежать тільки від мене та того середовища, в якому я перебуваю. Тому понад усе для мене – моя діяльність та мої однодумці.
Інтерв’ю. Що більше подобається – інтерв’ювати чи бути інтерв’юйованим?
- Більше люблю брати інтерв’ю. Про себе я і так все знаю :-).
Їжа. «Коли я голодний, то я – злий!» - цей вислів про тебе? Як часто ти їж впродовж дня? Якій кухні і їжі надаєш перевагу? Яка твоя улюблена страва?
- Я злий, коли немає чим зайнятись! Ось це про мене. Останнім часом, якщо двічі на день поїм – це добре. Моя дівчина Віка та подруги Оленка і Люда (вона зараз в Єгипті) смачно готують. Їхні страви люблю всі! А загалом, в їжі я не перебірливий. Єдине – це ненавиджу уху.
Ймовірності. Ти віриш у них?
- Найбільш випадкова річ в житті - не випадкова! Я у це вірю.
Книги. Любиш читати? Яким книжкам надаєш перевагу? Що зараз читаєш?
- Якщо чесно, то є небагато книжок, які я дочитав до кінця. Інформацію краще сприймаю візуально. Напевно, саме тому в дитинстві любив комікси. Останнє, що почав читати – книга О.Зінченка «Година папуги».
Лінощі. Тобі вони властиві? Як ти з борешся з лінню та чим себе мотивуєш?
- Взагалі, так, я - лінивий. Але в той же час я не люблю нічого не робити. Отакий парадокс! Мотивація у мене з’являється тоді, коли ніхто навколо нічого не робить. Мабуть, я йду від супротивного.
Мрії. Яка твоя найзаповітніша мрія, а яка – найсмішніша? Про що ти мрієш?
- Найзаповітніша моя мрія – це жити в розвиненій, конкурентноздатній та вільній країні. Певно, з цього походять і всі мої дрібніші мрії, мрійки та мріюшечки :-).
Невдачі – чи були вони у твоєму житті? Як ти їх долаєш? Що було твоєю найбільшою невдачею у житті?
- Як і у всіх нормальних людей, невдачі у мене, певна річ, були. Чогось такого серйозного пригадати не можу, а дрібних – дуже багато, тому перелічувати не буду. А ні, згадав одну – якось збирались на святкування Нового року з друзями по джаз-клубу «ДжЕм», і я для цього спік бісквіт, а він вийшов дуже-дуже тонким. Було прикро...
Одруження. Чи не має часом у твоїх планах невдовзі створити сім’ю та стати сім’янином? Чи ти радше волієш залишатися у холостяках?
- Ні, в холостяках я точно не залишусь! Але і про одруження поки не думаю. Ну принаймні, не найближчого місяця :-).
Плани на майбутнє. Поділися своїми найближчими планами у професії, у громадських організаціях, у творчості, у особистому житті? Чи бувало, що якісь твої плани так і не реалізовувалися з певних причин?
- Планую заснувати дозвільний центр для молоді, щоб проводити там майстер-класи, семінари, лекції, концерти тощо. Паралельно хочу займатись дизайном та створювати відео. У майбутньому обов’язково спробую створити документальний фільм. Планую також, що з часом я зможу підтримувати «Яскраво» матеріально і таким чином робити й надалі свій вклад у розвиток молоді.
Ранок. Як зазвичай починається твій день? О котрій ти прокидаєшся? Чи важко тобі вранці встати з ліжка? Що тебе найбільше зранку бадьорить?
- О, це питання в яблучко! Я прокидаюсь, якщо є така можливість виспатись, близько 12 дня. При цьому лягаю між 3 годиною ночі та 6-ою ранку. Взагалі, ніч для мене – це ідеальний час для роботи.
Слава. Ти прагнеш до неї? Хотів би одного дня прокинутися всесвітньо відомим?
- Слава – хіба як інструмент для популяризації своїх ідей та ідеалів. У такому разі так, було б добре якось прокинутись всесвітньо відомим.
Телебачення. Чи не хотів би ти спробувати себе у телеіндустрії, наприклад, ведучим чи тележурналістом?
- Телебачення – це потужний канал ретрансляції ідей. При можливості цим обов’язково скористаюсь, хоча прагнень таких я не маю. Мені більше симпатизує процес створення відео, чим зараз активно займаюся.
Удача. Чи віриш ти у фортуну?
- Удача напряму залежить від кожного з нас. Для того, щоб стався той один щасливий випадок, мають перетнутись багато різних факторів, до яких приклав зусиль і ти сам.
Фільми. Ти любиш їх переглядати? Як ставишся до кіно? Який твій улюблений фільм і чому?
- Я люблю фільми, які чимось можуть мене збагатити, на щось надихнути, щось підказати. Особливо люблю історичні фільми, засновані на реальних подіях, та документальне кіно. З останніх, які мені сподобались, - «Джанго звільнений», «Press Pause Play» та «Найп’янкіший округ у світі».
Хобі. Які в тебе є захоплення в житті? Яке твоє найяскравіше і найулюбленіше хобі з-поміж усіх?
- Для мене це слово - «хобі» - не до кінця зрозуміле. Тим не менш, я люблю кататись на велосипеді – усе минуле літо ми з друзями прокатались на велосипедах в межах і поза межами міста. Баскетбол люблю. А ще обожнюю мандрувати з наплічником.
Цензура. Чи доводилось тобі коли-небудь стикатися із цензурою на роботі і у житті? А в тебе особисто є теми-табу, на які ти накладаєш свою цензуру?
- Ні, поки ніхто мені ще не вказував, що казати, а що ні. Хіба, якщо це передбачено роботою чи етикетом. Я можу і не боюсь говорити на будь-яку тему. Проте, звісно, буває, що деякі мені не приємні. У таких випадках намагаюся їх уникати.
Час. Ти пунктуальний? На що тобі, зазвичай, не вистачає часу?
- Часу мені завжди бракує. Не повіриш, але я – дуже не пунктуальна людина. І як з цим боротись - не знаю. Підкажи! :-)
Шоу. Чи бачиш ти себе у ролі шоумена? Чи міг би взяти участь у якихось відомих українських телешоу і у яких?
- Мені особисто подобається формат передач на ТВі. Спробувати задля цікавості, мабуть, не відмовився б. А наразі я, часом, підробляю ведучим вечірок, корпоративів, концертів тощо.
Що б ти зробив у першу чергу, якби став Президентом України?
- Якби я став Президентом, то, перш за все, зробив би три речі: 1) люстрація; 2) докорінна зміна уряду; 3) залучення молодих спеціалістів до розбудови держави.
Юність. Вона в тебе була бурхлива чи, може, навпаки – спокійна і розмірена.
- Я в дитинстві був дуже спокійним, сором’язливим та тихим хлопцем. Певно, все змінило моє навчання в Дубному - в училищі культури. Дубно загартувало мене та навчило бути самостійним. У різні роки мого життя у мене бували різні захоплення: футбол, малювання, брейк-данс, скейтбордінг, КВК, театр тощо.
«Яскраво». Розкажи про цей молодіжний та креативний рух. Як виникла ідея створити таку організацію у Рівному? Взагалі, яке воно – життя у яскравих тонах для тебе?
- Про «Яскраво» можна розповідати довго ;). Батьком «Яскраво» є Юрій Шушкевич. На початку створення організації, окрім нас з Юрою, участь у ній брали Тарас Комаренко та Олександра Куліш. Проте з часом залишились лише ми з Шушкевичем. Станом на сьогодні, в нашій організації є 22 дійсних члени та біля 20 волонтерів. Зараз «Яскраво» створює для ініціативної та активної молоді можливості для розвитку та реалізації ідей. В межах організації є свої активні осередки (Співанка, ЛІТЕРАТУРА.rv, студентський журнал НУВГП «КрендELLE», StudioWoodio) та успішні проекти (ВечірК, Співанка, ПростоНеба, Яскраве Рівне тощо). Яскравих заходів у нас відбувається так багато, що часом доводиться вибирати, куди саме піти :-). Така тенденція мене дуже тішить і мотивує. Значить, є люди, які чогось прагнуть та готові втілювати свої ідеї в життя. І через це я – щасливий!
Спілкувалася Марина НАЗАРЧУК
Фото - з особистого архіву Тимура Тимченка
