фсб полює на підлітків: що загрожує за «невинне» фото чи відео — пояснюють адвокати

В умовах повномасштабної війни спецслужби росії, зокрема фсб, активізували вербування українських громадян. Під прицілом — не лише дорослі, а й підлітки. Їхню довіру здобувають через соцмережі, ігрові платформи, а іноді — через знайомих чи родичів.

Завдання бувають «простими»: надіслати фото техніки, локації ЗСУ чи зняти відео блокпоста, занести пакунок, відправити посилку. Та наслідки — надзвичайно серйозні: державна зрада, шпигунство або тероризм.

Що загрожує тим, хто свідомо чи несвідомо виконує завдання ворога? Чи несуть відповідальність неповнолітні? І як не потрапити у пастку фсб? Про це ми поговорили з адвокатом Юлією Щербяк з Адвокатського об’єднання «Дірект», яка пояснила тонкощі закону простими словами.

1. Наскільки активно російські спецслужби, зокрема фсб, вербують українських громадян — як дорослих, так і підлітків? Які канали для цього найчастіше використовуються? Можливо є приклади з власної практики?

Після початку повномасштабного вторгнення, російські спецслужби значно активізували свої сили у вербуванні. На жаль, такому вербуванню піддаються як дорослі, так і підлітки, які бажають швидко та легко заробити гроші. Підлітків часто обирають як «агентів» через те, що вони більш відкриті до онлайн-контактів і можуть не до кінця розуміти наслідки своїх дій.

Сам процес вербування особи переважно є не тривалий, але це залежить як від мети вербування, так і від особи до якої воно застосовується. Він може зайняти лише декілька хвилин, наприклад, людині надсилають "пропозицію заробітку" або "завдання" одразу "Зніми блокпост, отримаєш 200 грн" і т.п. В такому випадку особа навіть не усвідомлює, що її завербували. Вона вже виконує злочин, навіть не вступивши в довгу розмову.

Щодо каналів зв’язку, найчастіше це соцмережі та мессенджери такі як: Telegram, Instagram, TikTok, Discord, у яких підлітки проводять багато часу і можуть помітити рекламу з яскравим заголовком «Тисяча доларів за декілька днів» чи щось на кшталт цього.

Рідше, але все ж використовують різні онлайн-ігри, у яких підлітки спілкуються за допомогою голосового зв’язку з різними людьми.

Із власної практики такі спостереження: ворог «грає» на людських слабостях та є чудовим знавцем людської психології. Мала справу, коли жінка в Tг-групах висловлювала критику в бік влади. У приватні повідомлення їй написав чоловік, підтримуючи її позицію. Відразу знайшлися спільні інтереси, погляди. Потім щоденне листування, де чоловік робив компліменти, цікавився здоров’ям, жартував, таким чином сформував довіру, а в подальшому просив фотографувати техніку, місця «прильотів». Жінка так потребувала чоловічої уваги, що не піддавала критичній оцінці такі прохання. Уся ця переписка опинилася в матеріалах кримінальної справи. «Жених» виявився агентом фсб, включеним у базу «Миротворець», а жінці загрожує позбавлення волі від 15 років.

Ще приклад: в минулому хлопець вживав наркотичні речовини та мав контакти людей, які їх поширюють. Звернувся до того чоловіка, щоб позичити кошти, а той запропонував «роботу». Саме таких шукають вороги для виконання окремих злочинних завдань. З метою легкої наживи або за наркотичні засоби такі люди легко контактують, їх легко схилити до протиправної поведінки на кшталт підпалити волонтерське чи військове авто, занести пакунок. Тому для батьків порада бути уважними, з ким спілкуються діти, щоб вберегти їх від біди, більше контактувати зі своїми підлітками.

2. Якщо дитина або підліток (15–17 років) виконує завдання в інтересах фсб — наприклад, передає координати військових об’єктів — яку відповідальність вона може нести? Чи є покарання реальним, і які його особливості?

Перш за все, варто наголосити, що передача координатів військових об’єктів є злочином, який передбачений у статті 114-2 Кримінального кодексу України. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. Тобто підлітки віком 16-17 років несуть кримінальну відповідальність за такий злочин, покаранням є позбавлення волі. Але це не означає, що підлітки до 16 років за вчинення такого злочину залишаться непокараними, оскільки у випадку недосягнення віку з якого настає кримінальна відповідальність, до злочинця застосовуються примусові заходи виховного характеру. Такими заходами є:

1. застереження;
2. обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3.  передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
4. покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
5. направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

3. Яке найсуворіше покарання передбачене за державну зраду (ст. 111 ККУ), якщо людина співпрацює з фсб або іншими ворожими структурами під час війни?

У Кримінальному кодексі України передбачено, що державна зрада в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Отже, найсуворішим покаранням є довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Варто наголосити, що державна зрада (ст.111 КК України) – це найтяжчий злочин, за який передбачено найсуворіше покарання. В розумінні норм кримінального кодексу це злочин тяжчий за вбивство, грабіж.

За вчинення злочинів проти держави дають реальні строки відбування покарання, навіть не зважаючи на те, що вчиняється вперше.

4. Чи може проста передача інформації у чаті, надсилання фото чи відео об’єктів ЗСУ вважатися шпигунством? Яка за це відповідальність?

Такий злочин як шпигунство може бути кваліфікований лише іноземцям або особам без громадянства, які передали або збирали з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.

З початком повномасштабного вторгнення Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 114-2, яка передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Поширенням інформації вважається як її розголос, опублікування, розміщення в ЗМІ чи соціальній мережі, так і передача хоча б одній іншій особі – усно, через мессенджер, по телефону тощо.

Отже, насправді за «просту» передачу інформації у чаті особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. В залежності від того яка саме інформація була поширена, особу може бути позбавлено волі на строк від трьох до п’яти до восьми років.

5. Які дії з боку звичайних громадян можуть бути використані ФСБ для вербування? Як вберегтися від цього і не потрапити у кримінальну пастку?

Вербування дуже часто починається з абсолютно буденних дій. Людина може просто опублікувати фото блокпоста або військової техніки в Instagram — і це вже може привернути увагу ворожих спецслужб. Також типова схема — «підробіток»: через Telegram чи Discord надходить пропозиція зробити «просте завдання», наприклад, надіслати координати чи відео нібито для «волонтерів». Бувають випадки, коли до громадян звертаються через родичів або знайомих, які перебувають в окупації чи на території рф. Людину не завжди шантажують — іноді її просто переконують, що це не злочин, або що вона допомагає «своїм».

Як не потрапити у пастку?

По-перше, в жодному разі не варто публікувати і надсилати фото та відео роботи ППО, військових об’єктів та блокпостів, а також координати таких об’єктів!

По-друге, робота у телеграм-каналах з виконання певних підозрілих завдань це не те, на що варто витрачати свій час, оскільки виконавши одне з таких завдань, не розуміючи, що у ваших діях є кримінальна складова - буде відповідальність.

По-третє, якщо ви відчуваєте, що вас намагаються втягнути у підозрілу схему, вже виконали щось, але усвідомили помилку або просто маєте сумніви — не зволікайте: зверніться до правоохоронних органів або СБУ.

Краще перестрахуватись, ніж потім опинитися під слідством. Ми завжди наголошуємо клієнтам: якщо виникає хоча б тінь сумніву — краще повідомити правоохоронні органи.

6. Чи траплялися випадки, коли вербування відбувалося через соціальні мережі або онлайн-ігри? Як держава реагує на такі ризики?

Вербування через соціальні мережі або онлайн-ігри є найпоширенішим. Розголосу набрала справа про підпали авто військовослужбовців, саме у цьому випадку особа, яка здійснювала підпали була завербована через Telegram.

Держава на це реагує. Служба безпеки України вже неодноразово блокувала Telegram-канали, які маскувались під “волонтерські штаби” або “пошук донорів”. Також СБУ створила боти для повідомлення про зрадників — наприклад, @stop_russian_war_bot. Крім того, зараз проводяться уроки цифрової безпеки у школах. Але, на жаль, самих тільки держзусиль недостатньо. Велику роль відіграють батьки: їм потрібно розповідати дітям, що навіть “жартома” передане фото може обернутись реальним строком.

7. Чи є шанс уникнути кримінальної відповідальності, якщо людина добровільно повідомила про вербування і відмовилася виконувати завдання ворога?

Звісно, оскільки наш Кримінальний кодекс України передбачає, що громадянин України звільняється від кримінальної відповідальності, якщо він на виконання злочинного завдання ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання. Але щоб скористатися такою можливістю необхідно відмовитися від виконання такого завдання, тобто не вчинити жодних дій для його виконання та добровільно повідомити про це до поліції або СБУ.

8. Які обтяжуючі обставини можуть бути враховані судом, якщо людина передавала дані ворогу в умовах війни, навіть якщо її змусили?

Передача даних ворогу є державною зрадою, навіть якщо особа стверджує, що її змусили, суд буде ретельно розглядати всі обставини справи та оцінює їх у сукупності. Дуже важливим аспектом є доведення факту примусу. Згідно зі статтею 40 Кримінального кодексу України, не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Якщо ж кримінальне правопорушення було вчинено під впливом шантажу або іншого психологічного примусу, за умови, що жодним іншим чином неможливо було усунути небезпеку, яка загрожувала особі від такого тиску, це вважатиметься крайньою необхідністю.

Що стосується обтяжуючих обставин, то згідно зі статтею 67 Кримінального кодексу України, такими можуть бути визнані: тяжкі наслідки, завдані злочином; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та вчинення злочину повторно або рецидив злочинів. Умова воєнного стану сама по собі є обтяжуючою обставиною, яка безпосередньо передбачена частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України, тому додаткового врахування вона не потребує.

9. Чи передбачена конфіскація майна за участь у шпигунстві або держзраді? Які довгострокові наслідки можуть чекати на засудженого після відбуття покарання?

Як вже зазначалося раніше, шпигунство може бути кваліфіковане лише іноземцям або особам без громадянства, які передали або збирали з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. І в такому разі може бути застосовано конфіскацію майна, але не обов’язково.

Якщо ж шпигунство вчиняється громадянином України на території України, то таке діяння кваліфікується як державна зрада. Також державною зрадою є перехід на бік ворога в умовах збройного конфлікту або надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Конфіскація майна в умовах воєнного стану застосовується обов’язково разом з позбавленням волі.

З формального погляду, після того як людина відбула покарання за ст. 111 ККУ (державна зрада), вона вважається такою, що виконала вирок та виправилася. Але реальність набагато складніша: наслідки для таких осіб залишаються довічними — як у правовому, так і в соціальному сенсі.

Наявність судимості впливає на життя особи не лише через соціальний статус у суспільстві, але й складність знайти роботу, обмеження займатися певними видами діяльності, а також у випадку присудження конфіскації майна, особі банально немає куди піти після відбуття покарання.

Людина, засуджена за держзраду, автоматично опиняється в стані ізоляції від суспільства. У багатьох випадках рідні відмовляються від спілкування, роботодавці не хочуть мати справу, а повернутися до звичного життя стає майже неможливо. На практиці особа після такого вироку — це ізольована людина, часто без роботи, без підтримки, під постійною увагою з боку держави.

10. Як держава інформує громадян — особливо підлітків — про ризики вербування і про те, як не стати мішенню спецслужб РФ?

Держава інформує громадян шляхом публікації інформації на офіційних сайтах, до прикладу на сайті МВС наявна стаття «Вербування підлітків ворогом для скоєння диверсій: кіберполіція попереджає про небезпеку в інтернеті», через соціальну рекламу. Оскільки підлітки найбільше часу проводять в інтернеті такий спосіб інформування є досить ефективним.

Та не менш ефективними є лекції, які проводяться працівниками поліції у школах та університетах. Живе спілкування з представниками влади дуже запам’ятовується та дає можливість підліткам задати запитання, які їх цікавлять.