Очільник ГО "Центр дослідження та відродження Волині" Володимир Дзьобак написав думку на своїй Fb-сторінці про те, як пов'язані заєць, півень і курка зі святом Воскресіння Христового.
Каже, що все почалося з того, що кілька днів тому він опублікував пост про те, як у етнопарку "Ладомирія" музейники досліджують і відроджують традиції крашанок, крапанок, писанок і драпанок. У дописі розмістили серію фотографій із готовою продукцією. І головне питання, яке виникло у певної частини читачів - чому там заєць?!
"Раз там цей звір, писали люди, то немає чистоти відтворення, і взагалі - то є буржуазне запозичення ненашинського! Тож, звідки взявся заєць? Відкриваємо Вікі і читаємо: "Заєць відомий як символ родючості за численне потомство. За часів античності була широко розповсюджена думка (у Плінія, Плутарха, Філострата), що заєць є гермафродитом. Заєць слугував священною твариною сакської богині місяця та родючості Еостре (від її імені походить англомовна назва Великодня — «Easter»). Давньогрецька ідея, що заєць міг розмножуватись, не гублячи цноти, вела до асоціації з дівою Марією. Тож зайці час від часу з´являлися в ілюстрованих рукописах та північно-європейських картинах Діви й дитини Христа. Поширене зображення трьох зайців, які символізують Трійцю. Вони розташовуються так, що заячі вуха формують трикутник, а кожне вухо належить одночасно двом тваринам". Потім завдяки німецькомовним емігрантам великодній заєць був розповсюджений як в значній частині Європи, так і поза її межами. Зокрема в США, Австралії. Добрався він і до нас", - розповідає Володимир Дзьобак.
За словами етнодослідника, зайця ми можемо спостерігати на багатьох поштових листівках, які були дуже популярними на території тогочасної України з другої половини 19 століття:
"Окрім зайця в Європі були поширеними й інші великодні звірі і птахи, які були "постачальниками" великодніх яєць. Так в деяких частинах Швейцарії це була зозуля, в частинах Вестфалії ним був Великодній лис, у Тюрингії їх приносив лелека, а у Богемії — півень. Саме останній був досить поширеним і в Україні. Ось два фото листівок із цим персонажем. Великодні листівки, що їм надавали перевагу в тогочасній Україні, відображали символіку, ідентичну з європейською, – зайчиків, курчат, незабудки. Підтвердженням того є поштова Великодня листівка, яку Ользі і Михайлові Кривнюкам надіслали Людмила та Аріадна Драгоманові з Києва у Прагу в 1903 році. Із зайчиком. Не знали Драгоманови, що це не український символ", - зазначає очільник ГО "Центр дослідження та відродження Волині" Володимир Дзьобак.
.jpg)
Відтак сюжет із великодним зайцем був широко поширеним в тогочасній Україні, хоча і не став домінуючим. А ще окрім зайця великодніми звірями в цей час були півники, ягнята і курочки. Але таки домінуючої тварини, як великоднього персонажу, в Україні не сформувалося.
