.jpg)
Влітку їмо салати та овочі, а взимку пироги та печиво – що ж перемикає наш організм в режим зимової жаги до солодкого?
Так склалося еволюційно, що взимку там краще мати запасти підшкірного жиру і не оминати ані калорії – голод був реальною загрозою зовсім донедавна. Тож потяг на жирну і солодку їжу взимку то передусім наша еволюційна прошивка.
Світло
Восени та взимку світловий день скорочується і ми отримуємо менше денного світла, що може викликати сезонний афективний розлад (САР).
Тоді наш організм намагається компенсувати цей стан їжею з високим вмістом вуглеводів та цукру. На додачу до гедоністичного аспекту смакування солодким є й біохімічний - солодке спричиняє викид інсуліну, і в цьому разі інсулін - це добре! Річ у тім, що інсулін допомагає клітинам споживати глюкозу активніше, а також нейронам - утворювати серотонін й дофамін - нейромедіатори, які бадьорять мозок.
Тепло
Окрім світла, нам не вистачає тепла. Тут на допомогу організму приходить харчовий термогенез – процес, коли організм витрачає енергію, щоб переварити їжу і внаслідок цього зігрівається. Тут не обов’язково їсти саме солодку їжу - найбільший ефект має білкова їжа.
В комбінації ці 2 основних фактори дають нам бажання їсти більше і їсти солодке!
Щоб зменшити потяг до солодощів радимо:
- не пропускайте повноцінні прийоми їжі – коли ми не голодні, встояти перед бажанням їсти солодке трохи простіше, ніж коли шлунок порожній;
- будуйте раціон довкола рослинної та білкової їжі - це сприятиме добробуту кишкової мікробіоти (і нашому, як наслідок) і дасть достатньо енергії.
- гуляйте та займайтесь спортом, щоб зігрітися іншими шляхами;
- відчуваєте потяг до солодкого – спробуйте спочатку поприсідати (або іншу рухову активність). Це трохи мобілізує власні запаси глюкози;
- повноцінно відпочивайте, а ще краще раніше лягайте спати, пізніше вставайте. Виспаний мозок меншою мірою прагне солодкої і жирної їжі та краще піддається вольовому контролю з боку лобної кори півкуль;
- відчуваєте, що це не просто потяг до солодкого, а вам не вистачає сил та бажання на прості побутові активності? Зверніться по допомогу до психолога, адже САР може значно погіршувати якість життя.
