Заходи з очищення повітря не тільки зробили населення Західної Європи та США здоровішим, а й, можливо, сприяли почастішання в Північній Атлантиці тропічних штормів, починаючи з середини 1990-х років.
Заходи з очищення повітря не тільки зробили населення Західної Європи та США здоровішим, а й, можливо, сприяли почастішанню в Північній Атлантиці тропічних штормів, починаючи з середини 1990-х років.
Нове дослідження показало, що кількість бур падає, коли забруднення підвищується, і навпаки. Подальше посилення контролю за аерозолями може призвести до того, що в наступну пару десятиліть число тропічних штормів досягне рекордного показника, побоюється Нік Данстоун з Центру Хедлі Метеорологічного бюро Великобританії.
Попередні дослідження не виявили зв`язку між кількістю бур і здатністю аерозолів охолоджувати поверхню планети, розсіюючи світло. Але аерозолі також збільшують яскравість і час існування низьких морських хмар. Коли пан Данстоун додав цей ефект у свої кліматичні моделі, ці хмари охолодили поверхню сильніше, ніж очікувалося. Історично цей охолоджуючий ефект виявився найістотннішим у Північній Атлантиці - поруч з джерелами викиду аерозолів у США і Європі.
Охолодження Північної Атлантики зменшує кількість енергії, необхідної для формування ураганів. Воно також зрушує висхідні і низхідні потоки повітря далі на південь, збільшуючи зміни швидкості і напряму вітру в Атлантиці, внаслідок чого буря розвіюється до того, як встигає набратися сил.
Таким чином, пан Данстоун таки виявив зв`язок між зміною обсягу викиду аерозолів і утворенням в Північній Атлантиці тропічних штормів.
Циклічність цих бур давно помічена і названа Північноатлантичній мультідекадной осциляцією. Вважалося, що нею керують природні процеси, але пан Данстоун помітив дещо цікавіше. У XX столітті аерозольні викиди росли разом з індустріалізацією і знижувалися одночасно з економічним спадом. Тропічні шторми у свою чергу частішали в 1930-50-х рр.. і ставали рідше з 1960-х по середину 1990-х. Як тільки викиди аерозолів взяли під контроль, урагани повернулися: у 1995 році їх було 19, а в 2005-му - вже 28.
Згідно з прогнозом пана Данстоуна, число бур буде збільшуватися ще два десятиліття. Після цього глобальне потепління зменшить їх кількість, бо повітря нагріється, і тим самим знизиться різниця температур між поверхнею океану і атмосферою.
Чи впливають аерозолі на силу штормів, поки невідомо.
Схожі результати отримали Габріель Веккі і його колеги з Лабораторії геофізичної гідродинаміки Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (США). Тільки на відміну від пана Данстоуна, який вважає, що одних змін атмосферного рівня аерозолів достатньо, щоб пояснити всі зміни в кількості штормів, пан Веккі вважає, що глобальне потепління і природні цикли теж відіграють велику роль.
Юлія ДОМАНСЬКА
