В нашій країні триває революція, тисячі людей беруть активну участь, сотні українців постраждали від протистоянь, мільйони просто чекають…
Я не буду закликати нікого їхати в Київ, не буду переконувати, що саме там зараз кується майбутнє нашої країни, просто проведу незвичайну екскурсію нічним Майданом. «Вйо до новин» :))
У Києві пахне паленою гумою, на Хрещатику - наметове містечко, у повітрі дух революції, я б сказав, що це – масова ейфорія.
Ми залишили авто біля КМДА о 22 00, одразу зняли номерні знаки ( так після підпалів тут роблять усі), і пішли оглядати нічний, революційний Київ.
Намет Рівненщини стоїть тут з перших днів революції. Всередині знаходиться мінімум десять людей, які тут постійно чергують. Вони нам запропонували чай і гарячу їжу. Поруч й досі стоїть «йолка».
На Майдані щогодини виконують гімн та моляться. Загони самооборони патрулюють периметр містечка, хтось грає у футбол, хтось танцює.
Ця сім`я з маленькою дитиною приїхала на Майдан пізно ввечері, чоловік каже, що його брат тут з першого дня, а вони здружиною привезли йому харчі.
З Майдану ми пішли на Грушевського. Ви навіть не уявляєте, наскільки було приємно побачити ось цю креативну виставку нашого Журавля. Респект Юрку!
А далі серце завмирає…Місце бойових дій, місце де стріляють і вбивають.
А це слід від кулі, снайпер поцілив у приміщення місцевої кафешки.
Біля стадіону Лобановського все чорне. Бруківка вкрита паленою резиною, дротами від згорілих коліс, пляшки з коктелями Молотова наготовлені під кожним ліхтарем…тут готові знову воювати.
Вночі на Грушевського чергує сотня мітингувальників, решта спить і чекає команди. Є декілька барикад, до останньої нас пустили лише після суперечок та представлення посвідчення журналістів ТСН. Охоронці кажуть – журналісти часто лізуть до бійців на тій стороні, і це може спровокувати нові конфлікти.
Бійці Беркуту за тридцять метрів від нас, вони теж чергують цілодобово.
Ніч минула спокійно, ми вирішили відпочити, аби вийти на чергування вже наступної ночі.
Ночувати можна у КМДА, тут свято поєдналося з війною.
Або в Українському Домі.
Наступна ніч теж минула спокійно. Найбільше революційний Київ мені сподобався вранці. Хлопці грали у шахи, дівчата готували сніданок. На Майдані було на диво, багато туристів.
Вулиця Грушевського у світлу пору доби вразила ще більше.
Я був в спаленому автобусі, він і досі – основа першої барикади. На фото, через ліве вікно, ви шановні відвідувачі, бачите бійців Беркуту та внутрішніх військ.
Праворуч – барикади і страйкарі.
І ще, ледь не забув, у вас під ногами – шини облиті легкозаймистими рідинами…ну так, на випадок нападу. Тому тут курити не бажано ?)
На Грушевського, на барикадах правоохоронцям транслюють фільми радянського виробництва про війну. Мовляв, щоб дух піднімати, мітингувальники і собі встановили у бік Беркуту власний екран. Їм показують новини, програми ТВІ про «сім`ю» та їх міністра.
До речі, у модних бутіках, де ще недавно одягалися депутати та чиновники, зараз живуть мітингувальники.
Дякую усім за увагу. А висновки робіть самі. Водночас, спонукаю кожного самотужки поїхати та перевірити подану мною інформацію, можливо щось забув…
Олександр КУРСИК
