Батьки бояться вакцинації своїх дітей під впливом «противакцинної» кампанії у ЗМІ, кажуть медики. Ті, хто відмовився від щеплень наголошують: основна причина їх відмови - недовіра до якості самих вакцин.
Цьогоріч серед рівненських дітей, було зроблено 18 тисяч щеплень. Це на 5 тисяч менше, ніж минулого року. За перше півріччя 2013 року серед новонароджених пройшли вакцинацію лише 52, 6% . Для формування колективного імунітету це досить малі показники. Утім, рівненські батьки все ж не спішать вакцинувати дітей. Основна з причин - недовіра до якості самих вакцин. Лікарі в свою чергу намагаються переконати батьків, що вакцинація – це не страшний звір. Якщо щеплення проведене вчасно та грамотно побічних реакцій бути просто не може.
Рівненські медики - учасники круглого столу на тему «Вакцинація: за і проти» стверджують: в останні роки в Україні розгорнулась масова «антивакцинальна кампанія». Однак, це не привід відмовлятись від профілактичних щеплень .
- У 2012 році близько 23 тисяч дітей пройшли профілактичні щеплення, цього річ лише 18 тисяч. Серед основних причин зниження показників не лише відмови батьків, а й нерегулярні поставки самих вакцин. Тому, коли вакцин вдосталь, ці показники зростають, - наголошує дитячий педіатр м. Рівного Юрій Денисенко. - Щеплення проводять проти десяти керованих інфекцій – туберкульозу, поліомієліту, правця, дифтерії, кашлюку, кору, паротиту, гепатиту Б, гемофільної інфекції. Уже в пологовому будинку дитину щеплюють проти туберкульозу, вірусного гепатиту Б. Що ж стосується ускладнень, які виникають після щеплень, цього річ на 18 тисяч було всього 3. У таких дітей після щеплень спостерігались алергічні прояви та температура. Батькам важливо знати, що вакцина «тренує» імунну систему, вчить її як боротися зі збудниками інфекцій. І чим раніше відбувається вакцинація, тим міцніший захист організму від інфекції.
За даними ВООЗ, якщо «прибитість» дітей буде нижчою за 95%, може бути епідемія різних інфекційних хвороб, з якими лікарі не зустрічались досить давно. Відтак, за словами самих медиків, питання вакцинації - це питання не окремої родини, області чи міста, а всього населення.
- Коли на початку 90-х років, я працювала дільничим педіатром, зустрілась з кількома випадками дифтерії - розповідає заступник начальника управління охорони здоров`я м. Рівного Вікторія Покоєвчук. – В такі моменти, коли ти знаєш, що дитину можна було би врятувати, якби їй зробили вакцинацію, а хворобу попередити, постає питання: хто винен? Винні ті, хто не зробив вакцинацію, хто сказав і написав, що вакцинація шкідлива. Таких прикладів може бути безліч. Крім того, як відомо, в Україні епідемія туберкульозу. Вакцинація на 85% попереджає тяжкі форми туберкульозу серед дітей раннього віку. Якщо буде дефіцит вакцин чи свідома батьківська відмова – тяжкі форми захворювання будуть виникати частіше. Шеплення насамперед, і є захистом від керованої групи інфекцій. Ще один приклад. Як відомо, діти непосидючі, вони бігають, падають, раняться, і небезпека заразитися правцем досить висока. Правець - захворювання, яке, якщо не лікувати, може закінчитися летально, а протиправцеве щеплення захищає дитину від такої небезпеки.
Напередодні початку навчального року активність вакцинування дещо збільшується. Багато батьків у особистих бесідах кажуть, що обізнані про ризики від відсутності імунізації, але на їх думку - це не новомодна тенденція, а кращий вибір, ніж через небезпечні вакцини. Крім того, за законом батьки повинні надати в школу довідку про імунізацію дітей, проте часто обходять цю вимогу шляхом отримання «липових» документів. Відтак, для декого з батьків відмова від щеплень стає справжнім випробуванням.
Рівнянка Наталія Мельник повністю відмовилась від вакцинування власної дитини. Основна причина - алергія. Відтак, мама боячись неякісних вакцин та наслідків вирішила не робити жодного щеплення. Тепер Наталія, зіштовхнулась з проблемою влаштування дитини у дитячий садок, адже дітям, які не отримали профілактичних щеплень відвідування дитячих закладів не дозволяється.
- Вже кілька місяців поспіль я ходжу до лікарів: імунологів, педіатрів пояснюючи їм власні проблеми,-ділиться Наталія.- Як мама я розумію, що вакцинація потрібна, утім поки що не можу зважитись зробити жодного щеплення, адже окремі випадки яскраво демонстують недосконалість самих вакцин. Більше того, у дитини є яскраво виражені алергічні прояви.
За словами самих лікарів, протипоказань до вакцинації небагато. Вони є тимчасові і постійні.
- До тимчасових відносяться протипоказання на період гострого захворювання (наприклад, ОРЗ) або загострення хронічного захворювання, каже дитячий педіатр м. Рівного Юрій Денисенко.- До постійних протипоказань відносяться прогресуючі хвороби нервової системи, епілепсія певні типи алергічних реакцій, вроджені комбіновані імунодефіцитні стани.
Відтак, саме якісний тандем мами і лікаря визначає майбутнє здоров’я дитини. Перед щепленням має бути інформаційна згода, і в першу чергу поінформованість обох сторін. Кожна з протилежних точок зору має право на існування. Утім, варто пам`ятати, що у випадку відмов від щеплень чи проведенні вакцинації, моральну відповідальність за життя дитини несуть самі ж батьки.
Оксана КРАВЕЦЬ
Від автора:
Ще кілька років тому перед батьками не стояв вибір: робити своїй дитині щеплення чи ні. Таких питань взагалі ніхто не ставив. Утім зараз, суперечки між супротивниками і прихильниками щеплень за гостротою навряд чи поступляться голці, якою це саме щеплення проводиться. Тож, не буду повторювати думку прибічників «противакцинної» кампанії про шкідливий вплив речовин що входять до складу вакцин на людський організм, ні про статистику трагічних наслідків вакцинації. Цьому вже присвячені тисячі публікацій.
Наразі, як мама я прийняла важливе рішення - я вакциную власну дитину. Моїй донечці 2 рочки. Сказати, що я переживаю йдучи робити дитині щеплення - це не сказати нічого. Готуючись до щеплень, я починаю робити ті речі, які називаю «занудством»: детально збираю інформацію про вакцину, скільком дітям її зроблено, як малеча її переносить, і лише тоді вирушаю до поліклініки. Дякувати Богу, у нас кожне щеплення пройшло без ускладнень. Утім, як на мене, до самої вакцинації у першу чергу мають бути морально готовими самі ж батьки, і знайти того лікаря, якому довірятимуть. Адже, якщо навіть перечитати купу літератури та вислухати думки багатьох мудрих лікарів, все одно надзвичайно важко визначити істину. Завжди будуть існувати 2 протилежні табори. Тут також важливу роль має зіграти материнське серце. Будьте певні, воно підкаже.
І ще. Як на мене, з одного боку, масові планові щеплення, більш вигідніші чиновникам, оскільки знижуються кількісні показники захворюваності. Утім, є ще й інша сторона медалі - уявімо на якийсь момент якби усі батьки в Україні відмовилися від усіх щеплень? Було б більше здорових дітей чи почалася б епідемія? Здогадуєтесь про наслідки?
Безперечно, кожна людина має право на власну думку, і коли мама категорично відмовляється від вакцинації дитини, бо десь прочитала, хтось щось розказав чи, з певних релігійних міркувань, ніхто не вправі змусити її змінити своє рішення. Однак, коли йдеться про перебування «нещепленої» дитини у дитячих колективних закладах, медики та й самі батьки мають законне право заперечувати про присутність такої дитини у дитячій групі.
Як мама, дитини яка свідомо наважилась на щеплення, до такого питання підходжу не менш категорично - обов’язково цікавлюсь скільки вакцинованих діток знаходиться у садочку поряд з моєю дитиною. Адже, на мою думку, якщо я вже зробила вибір на користь щеплень, то не останню роль має відігравати саме той колективний імунітет про який так часто говорять медики.
