Аби віддати свою дитину до дитсадка, батьки доволі часто сплачують так звані "благодійні" внески. Сума такої неофіційної плати "на допомогу" садочку коливається від 500 до 1500 гривень. Чи є такі збори законними і чи обов’язково їх сплачувати вирішували громадські активісти Рівного.
Аби віддати свою дитину до дитсадка, батьки доволі часто сплачують так звані "благодійні" внески. Сума такої неофіційної плати "на допомогу" садочку коливається від 500 до 1500 гривень. Чи є такі збори законними і чи обов’язково їх сплачувати вирішували громадські активісти Рівного.
Аби навчати дітей у школах чи дитсадочках у комфортних умовах, рівненським батькам, як і вцілому по Україні доводиться велику частину фінансових витрат брати у свої руки. Благодійні внески, ремонти, заміна вікон, придбання меблів, канцтоварів, додаткові освітні послуги.... І це ще далеко не повний перелік того, на що родини школярів чи дошкільнят здають гроші. Батьки обурються: на що потім йдуть ці кошти – адміністрація навчальних закладів не звітує. Відтак, більшість не знають куди насправді витрачаються ці кошти, а непрозора і незрозуміла система використання «зданих грошей» нині дедалі частіше дає збій.
Таким символічним плакатом активісти демонструють, що найбільш "багате місце" Рівного благодійні внески оминають
- Думаю, ні для кого не секрет, що багато сімей живуть на 1500 тисячі зарплати. І з цих мізерних грошей вони змушені виділяти немалі суми на школи чи дитячі садки,- каже модератор зустрічі Ольга Ільчук.- Ми здаємо гроші на все, включаючи туалетний папір. Складається так, що батьки, які піднімають тему фінансових витрат стають білими воронами на фоні тих, хто мовчить. А мовчать ті, хто боїться зміни ставлення до власних дітей. Виходить так, що одні не можуть, а інші не хочуть визнати, що так жити та спільно будувати плани не можна.
Сплачувати благодійний внесок чи ні - вирішують самі батьки. Принаймні, так стверджують керівники місцевих дитячих садочків. Завідувач ДНЗ №52 Світлана Стасюк каже: якщо батьки вносять плату, то ми зобов`язанні про неї прозвітуватись.
- Оплата за додаткові освітні послуги проводиться через бухгалтерію, далі - казначейство. У батьківському куточку вивішуються звіти по витраті коштів. Зазвичай, калькуляція передбачає такі витрати: 75% йде на заробітну плату, 15% - придбання матеріалів, канцтоварів, 10%- інші послуги. Керівництво навчальних закладів повинно відзвітувати, на що, куди і на які цілі були витрачені гроші. Ми добре розуміємо, щоб батьки нам довіряють найцініше - власних дітей. Тому, домисли про те, що вихователі чи адміністрація закладу по-іншому ставиться до тих, дітей, які не оплатили благодійні внески - це лише вигадки.
Будь-який примус батьків сплатити благодійні внески для вступу дитини з боку керівництва дошкільного закладу – заборонений, зауважує начальник міського управління освіти Василь Харковець.
- При кожному садочку нині діють спеціальні піклувальні ради, які сприяють організаці необхідних ремонтів. Як правило туди входять батьки, інколи також вихователі дошкільних закладів. І саме ці піклувальні ради вирішують питання життя садків, в тому числі й фінансові. Єдине що може бути - це коли батьки самі захочуть допомогти групі, в якій навчається їх дитина. Але ні в якому разі це не повинно бути обов’язковим при вступі до дитячого садочку, як внесок чи ще щось подібне. Якщо такі речі присутні хоча б в одному з дитсадків, то батькам необхідно повідомити про це в управління освіти.
У підсумку спільного зібрання громадських активістів, батьків, керівників навчальних закладів та чиновників кожен для себе зробив висновки. Батьки вкотре наголосили на тому, що благодійність будується на довірі, і вони готові здавати кошти на потреби навчальних закладів. Головне, аби вони бачили куди витрачаються гроші, а суми самих внесків були добре обґрунтованими. Крім того, варто пам`ятати, що фінансові потреби дитсадків чи шкіл батьки самотужки не зможуть осилити.
Оксана КРАВЕЦЬ
