Мова йде про відділення респіраторної інфекції куди потрапляють дітки віком від 28 місяців до 3 років.
Рівненська міська дитяча лікарня – один із найстаріших медзакладів нашого міста. Цей заклад і досі в народі називають просто «перша міська» або ж «17 вересня» відповідно до колишньої назви вулиці. За лікарською допомогою сюди щодня приходять найменші рівняни. Утім, умови перебування рівненської малечі інколи ставлять батьків перед вибором: залишатись на стаціонарі чи на власний страх і ризик повертатись додому.
Мова йде про відділення респіраторної інфекції куди потрапляють дітки віком від 28 місяців до 3 років. Частину палат, куди потрапляють дітки зі складними діагнозами тут вже відремонтували. Попри це, інша частина відділення нагадує старі радянські часи: ліжка з пружинами, невеличкі та старі матраци, невідремонтовані розетки, відсутність гарячої води та «людського» туалету. Натомість, пацієнти рівнем кваліфікації лікарів задоволені, кажуть – лікарі тут на своєму місці, от тільки проблеми перебування хворих досить часто забирають значно більше часу, ніж медичні питання.
Відтак, батьки маленьких пацієнтів за відсутності елементарних зручностей у лікарняних палатах воліють одужувати вдома. Наприклад, в палатах відділення інтенсивної терапії досі встановлені ліжка-сітки, які добре використовувати хіба що в якості батута, – а от матерям з дітьми на таких ліжках вкрай незручно.
так виглядають ліжка та лікарняні палати, де мають одужувати маленькі рівняни
А це, відремонтована частина респіраторного відділення (пост №2). Сюди потрапляють дітки з ускладненнями
- Два тижні тому ми потрапили у лікарню, - каже рівнянка Юлія (жінка відмовилась публічно вказувати своє прізвище).- Утім, провівши тут 3 дні ми написавши розписку попросились додому. Як мама, я добре розумію, що дитина, особливо під час хвороби має бути під наглядом лікарів. Проте, жодних умов для затишного перебування матері та дитини тут немає. Сітка на ліжку вгинається мало не до підлоги, ми з дитиною скочуємося в ту яму, спати неможливо, ще важче матерям, які годують. Звичайно, для дітей є ліжечка, але й вони древні. Крани в палатах теж старі, деякі з них, ледве тримаються.
Причина всіх бід лікарні, стверджують лікарі, у недостатньому фінансуванні, а точніше у його відсутності. Адже реалії сьогодення такі, що без допомоги благодійників неможливі ні ремонти, ні реконструкції, ні оновлення медично-технічної бази.Тому, керівництво закладу сподівається, що до їхніх проблем все таки долучаться меценати.
- За останній період у лікарні було відремонтовано частину інфекційного відділення, поставлено ліжка, облаштовано фасад. Тому говорити про те, що нічого не робиться не зовсім логічно, - каже головний лікар міської дитячої лікарні Рівненської міської ради Микола Надєйко.- На капітальні ремонти у лікарні вже витратили шістсот тисяч гривень. І більше половини з них – допомога благодійників. Наразі, ми плануємо завершити невідремонтоване відділення. Утім, все впирається у фінансування. Будуть кошти - будемо рухатись далі.
Між тим, на сьогоднішній день від подібної ситуації страждають і дорослі пацієнти інфекційного відділення Рівненської центральної міської лікарні. Ситуація там далеко не краща. Саме тому, все частіше чиновники заводять мову про створення у Рівному окремої інфекційної лікарні.
- Наразі питання про створення подібного закладу розглядається. Утім, такий проект потребує значних фінансових затрат та часу, - каже начальник Рівненського обласного управління охорони здоров`я Віталій Бойко.- Ми не можемо кинути все й почати будівництво лікарні, яке займе кілька років. Відтак, нині зосереджуємо зусилля саме на ремонті існуючих приміщень, у тому числі й інфекційного відділення.
Поки ж керівники області та медичних управлінь готуються до медичних зрушень, маленькі пацієнти та їх батьки сподіваються, що небайдужі підприємці відгукнуться та знайдуть час та кошти аби допомогати відділенню бодай кількома комфортними ліжками.
Оксана КРАВЕЦЬ
