Якщо подивитись на сучасну молодь, то вона є доволі освідчена, а за роки незалежності України людей з вищою освітою збільшилось в рази. І цей відсоток перевищує ту кількість, котрі не мають вищої освіти.
Такі факти не можуть не радувати, адже раніше лише невелика кількісна група людей – інтелігентів, які намагались формувати майбутнє. Нині рівень обізнаності та знань зріс у населення у десятки рази. Утім, існує інша проблема.
Колись освіта була пріоритетом, а простою даниною моді. Візьмемо до прикладу СРСР. Тут були створені умови для людей з знаннями. Їм давалась легша робота, краще зарплата. Тобто, якщо ти вчився і мав вищу освіту, то й відповідно краще жив у матеріальному плані. Як на мене – це хороший стимул. Якщо ти добре працюєш, самовдосконалюєшся, постійно збільшується твоя інтенсивність та коефіцієнт праці. Як результат - пропорційно збільшене бажання вчитись, а заодно працювати ще краще. Така система зараз успішно функціонує у Європі.
.jpg)
Напевне не зовсім доцільно порівнювати СРСР, сучасну Україну та Європу. Але найбільша проблема в тому, що наша освіта на ринку праці не працює за простою схемою «попит – пропозиція».Зараз велика кількість людей з вищою освітою йде працювати простими робітниками, різноробочими; високваліфіковані спеціалісти їдуть за кордон, а держава не створює робочих місць.
Разом з тим, у нинішній ситуації мати освіту стає невигідно, адже у більшості випускники вишів мають зарплату меншу, ніж звичайні робітники. Хоч мало б бути зовсім навпаки. Такий стан речей і таке ставлення до людей ведуть до одного - революція вже на порозі!
Іван ДОЛЮК
