Відео у стилі «денс-екшн» «Опівночі у Львові» від популярного балету «Життя» оживило богемне місто минулих століть.
Відомий в Україні і далеко за її межами балет Ірини Мазур «Життя» презентував новий відеокліп-ретрофантазію «Опівночі у Львові», знятий у стилі «денс-екшн».
Цей кліп – креативно-вишукана подорож у часі: зі Львова ХХІ століття – у Львів минулого. У майже 4-хвилинному ролику майстерно і зі смаком завдяки колоритній музиці і нестримним танцям переплелися сьогодення та минувшина. На екрані постають величні персонажі та вирують нестримні емоції та пристрасті!
Кліп «Опівночі у Львові» - це своєрідний музично-танцювальний римейк на фільм знаменитого режисера Вуді Аллена «Опівночі в Парижі». Тільки якщо в кіноісторії Аллена на екрані оживають Фіцджеральд, Хемінгуей, Далі, Пікассо та Гоген, то у кліпі балету «Життя» містична сюжетна лінія закручується довкола інших, проте не менш значущих постатей – легендарних львів’ян Івана Франка, Івана Труша, Леопольда фон Захер-Мазоха та полковника Альфреда Редля. А також - Оноре де Бальзак, Ференц Ліст, Фредерік Шопен і навіть Казанова та граф Каліостро. Усі вони, за історичними джерелами, свого часу були у місті Лева. Правда, у різні роки.
Відтак, автор ідеї кліпу «Опівночі у Львові» Ірина Мазур вирішила пофантазувати на тему «А що було б, якби усі ці знаменитості зустрілися в одному місці, в один час, за столом однієї із львівських кав’ярень?». Хтось із цих постатей справді перетинався у реальному житті. А от деякі зустрічі «організували» вже самі кліпмейкери. Наприклад, зустріч Мазоха і Шопена. Якби вони не фантазували, а дотримувалися історичної правди, то романтик Шопен і «співець збоченства» Мазох навряд чи попивали б вино в одній компанії, адже за рік до смерті знаного композитора автору «Венери у хутрі» було лише 12 років.
Іронічна стилістика постмодерну дозволила Ірині Мазур поєднати в новому кліпі непоєднуване: Жорж Санд ніколи не була у Львові, але чому б їй не з’явитися в місті, якщо тут концертує її коханий Шопен? Каліостро, Казанова, Бальзак, Франко і Мазох в реальності не могли одночасно завітати до легендарної львівської ресторації «Атлас», хильнути його славнозвісної «атласівки»… Але минуле у співавторстві з Іриною Мазур та балетом «Життя» створило на екрані свій авторський мікс з історичних фактів, приправило дрібкою сюрреалізму, огорнуло у серпанок ностальгічної романтики, аби подарувати Львову чергову легенду!
- Львів завжди був богемним містом, містом кохання і натхнення, - каже керівник балету «Життя» Ірина Мазур. – Тому не дивно, що наше місто у всі часи приваблювало геніїв. Генії минулого приїжджали до Львова за натхненням і коханням... Саме в цьому – незбагненна сила дивовижної львівської аури. Її ми й намагалися розкрити на екрані. Кліп «Опівночі у Львові» - відеоісторія про Львів як місто кохання. А для тутешнього кохання не існує жодних перепон: ані просторових, ані часових.
Для того, щоб передати особливу атмосферу богемного Львова минулих років, у новому відео артисти балету «Життя» танцюють вночі на бруківці у коштовних костюмах, їздять на розкішній кареті, а також на раритетному «Мерседесі» 1939-го року випуску. А в музиці кліпу «Опівночі у Львові» уважні меломани розчують нотки легендарного львівського джазу від знаної у 1930-х роках молодіжної «Джаз-капели Яблонського» і впізнають голос відомої співачки Ренати Богданської. Слова у її виконанні «Я тебе прошу знов, не загуби любов» стали водночас і кульмінацією, і лейтмотивом колоритного відеоролика.
Марина НАЗАРЧУК
