Сьогодні звитяжні рятувальні святкують своє професійне свято. Цим людям багато хто завдячує життям. Вони не знають ні страху, ні хвилювання. Так думалось дотепер.
Сьогодні звитяжні рятувальні святкують своє професійне свято. Цим людям багато хто завдячує життям. Вони не знають ні страху, ні хвилювання. Так думалось дотепер.
Портал «ЧаРівне.info» вирішив з’ясувати, чи всі рятувальники насправді сталеві і наскільки невразливі, та як вгамовують свої емоції в критичних ситуаціях.
На сьогодні в місті Рівному працює близько 200 рятівників. Кожен з них щодня ризикує власним життям, щоб натомість врятувати чиєсь.
Робота рятувальника – одна з найважчих та найвідповідальніших у світі. Вона потребує неабиякої витримки (фізичної та психологічної), витривалості та зваженості.
Воронецький Олександр Миколайович командир відділення у першій пожежно-рятувальній частині міста Рівного, вже 18 років рятує життя. Починав службу на «Азоті». Потім в 2001 році перевівся в першу частину. За цей час йому довелося побачити чимало жахіть. Було багато історій – як приємних, так і не дуже. Але все одно, є речі, які ще й досі дивують.
Одного разу Олександру вдалося з палаючого будинку врятувати дівчинку. За це отримав державну відзнаку другого ступеня. Але не нагороди та відзнаки найголовніші для цієї людини. Врятовані життя – ось що найцінніше.
Досвідчений рятувальник поділився з нами цікавими історіями в своїй біографії. З-поміж них випадок, який запам’ятався найбільше. Стався він, до речі, в цьому році – з вогню вдалося витягнули двох п’яних осіб. А найбільш резонансними, згадує Олександр, це пожежа, яка відбулася в серпні минулого року на продуктовому ринку.
Професія рятувальника вимагає стовідсоткової пильності та зосередженості. Приймати рішення доводиться за долі секунди. Олександр Миколайович зізнається, що дуже психологічно важко бачити та чути, як люди кличуть на допомогу. А ще важче, дивитися у вічі родичів загиблих. Тому й намагається, приїхавши на допомогу виконати свою справу якнайшвидше.
Втім, не лише негативними моментами наповнене життя рятувальника. Одного разу Олександр виїхав на пожежу – горіла маленька кімната на Лермонтова. Рятувальники, перебуваючи у протигазах, не помітили чим погасили займання. Пізніше виявилося, що це була…брага.
Ще один цікавий бік медалі – дуже часто визволяють тваринок. Рятівник згадує як застряг кіт на дереві, а хлопець, який поліз його знімати, не зміг назад спуститися на землю.
- Я ще такого не бачив – він як птаха заліз на те дерево. Ледве його звідти здер. Бідолаха аж побліднув від страху. Хлопця віддали на швидку, кота – дівчатам в перукарню…
Дуже велике значення для колективу рятувальників має дружба, тому за своїх колег Олександр – горою. Відтак, розповів ще одну історію про врятування двох хлопчиків.
- На Коновальця ось був випадок. Виїхало два відділення – на на кухні ми знайшли двоє дітей, яких їх відрізало вогнем. З цієї пастки вони вийти вже не могли. Вогонь розгорявся й далі. Довелося проламували вікно, тому що ці кричали. Ситуація виходила з-під контролю. Можна сказати, що ми витягли цих дітей з того світу.
В рятувальники йдуть люди із чітким розумінням того, з чим їм доведеться зіткнутися. Тут немає місця байдужим, боягузливим чи психологічно неврівноваженим. Вогонь – це природна стихія, яку треба поважати та знати в обличчя.
Однак на одному героїзмі не виїдеш. На жаль, рівненські рятувальники не в повній мірі забезпечені пожежно-технічним озброєнням. Сучасне життя диктує інші умови. І в той час, коли рятувальники інших країн користуються новітніми технологіями, наші ж змушенні задовольнятися відсталими пристроями та обладнанням.
Коли в 1995 році Олександр Миколайович влаштовувся на роботу рятувальника, він ще не знав, що ця професія стане його призванням. Щиро зізнається, що робота почала подобатися з часом, тоді йшов, бо не було іншого вибору. Але тим не менш, роботу свою він любить.
- Стараюсь викладатися на скільки можу. Якщо людина виконує свої обов’язки на сто відсотків, то це і є її покликання. Можу впевнено сказати, що майже всі хлопці у нас на своєму місці.
Поміж неприємного, сон рятувальника інколи може тривати кілька хвилин, а може й взагалі не бути. Помітно зростає число викликів під час свят. В ці моменти люди особливо відчувають себе розслабленими, тому за свою безпеку переймаються менше всього.
Відтак, пожежно-рятувальні служби переходять у посилений варіант. Крім того, рятувальники намагаються проводити роз’яснювальні роботи – в приватних секторах та висотних будинках.
Не забувають рятувальники і про такий важливий компонент нашого життя як спорт – мають свою футбольна команда, яка, до речі їздила за кордон із поліцейськими Голландії. При головному управлінні МНС в Рівненській області також діє спортивна команда з пожежно-прикладного спорту. Для цих хлопців також створений окремий спортивний відділ.
Між тим, як би це банально не звучало, але 50% причин, того що рятувальник покидає свою службу – це незадовільна зарплата.
Надзвичанийки дуже часто перебувають в таких умовах, де багато бруду, з хронічним недосипанням, з голодним шлунком. Заробітна палата залишається чи не єдиним стимулом, яка мала б підтримувати психологічно.
А тепер, шановні читачі, до вашої уваги невеличка екскурсія першої пожежно-рятувальної частини.
На фото автомобіль АПД-2 «Дельфін». Тут містяться аварійно рятувальна гідравліка – універсальний інструмент різак-розтискач (застосовується в ДТП для розрізання машин), бензоріз, звичайний порошковий вогнегасник (гасить усе, крім металу), пінна установка U.P.R.I.M та підсобні інструменти.
У двох інших відсіках перевозяться пожежні рукави, енергетичний модуль, апарати захисту органів дихання та зору.
На фото – машина АЦ-40. У ній знаходяться апарати для постачання повітря, їх вистачає на 30-35 хв. Головна зброя у боротьбі з вогнем, як відомо, – рукава – розподіляються на напірні, всмоктуючі, напірно-всмоктуючі. Та основні які використовують рятувальники – це рукава
Також на озброєнні всіх підрозділів три види всіх драбин – драбина-штурмівка або автодрабина, висувна драбина використовується для підйому на двохповерхові будівлі, і драбина-палка. Кожна має своє безпосереднє призначення. Штурмова дозволяє підійматися на будь-який поверх. Висувна призначена для підйому пожежників на дах двохповерхових будівель, а драбина-палку застосовують для підйому на перший поверх. Разом з тим її можна також застосовувати як стінобитне знаряддя, або ж як носилки при переправі через водойму – ще й як місток.
Це відділення, де знаходиться особовий склад.
На фото приміщення, де відбувається сушка рукавів і зберігання в стелажах перекантованих рукавів. Тут також зберігаються протигази.
Для особового складу в першій пожежно-рятувальній частині передбачені такі приміщення – караульне, кімната для психологічного розвантаження, учбовий клас, пост ГДЗС (резервні протигази), рукавна вежа, кімната для прийому їжі, гаражне приміщення.
Портал «ЧаРівне.info», в свою чергу, вітає всіх рятувальників із професійним святом, бажає наснаги, терпимості та невичерпної сили волі, сили духу. Ми дякуємо вам, за те, що ви робите. Ваші вчинки ніколи не залишаться поза увагою. Щастя та здоров’я вам.
Денис ГРИЩУК
Фото автора
