Любов до батьків – основа всіх чеснот

Фото ілюстративне

Цю фразу Цицерона я чув давно. Втім, розумієш її у різні періоди по-різному. У дитинстві ти дивишся як твої батьки ставляться до своїх батьків, як бабусі з дідусями говорять про своїх тата і маму, про близьких, родичів. Це все формує нас, формує наше ставлення до своїх дітей.

Пам`ятаю, як у школі ми читали та обговорювали історію про одну сім`ю. Чоловік і жінка годували своїх дітей за столом, а стареньких батьків садили окремо, і давали їм їсти лише з старого посуду, мовляв ті, і так постійно розливали суп та розкидали крихти. Одного разу голова родини прийшов додому і побачив, як його маленький син грався з дерев`яними досками. Коли батько запитав у нього, що він робить, малюк щиро відповів: «Я роблю коритце для вас із мамою. Коли ви будете такі як бабуся і дідусь, я вам його поставлю в кутку - будете там нямати».

Наша впевненість у житті, тверді кроки і життєва позиція, водночас і наша невпевненість, комплекси, слабкість – це все результати будівництва фундаменту. Батько будує, матір подає матеріали. Аналізуєш це все лише тоді, коли сам починаєш виховувати власних дітей. Саме тоді й усвідомлюєш наскільки це важливо.

Я обожнюю своїх батьків, багато їх вчинків я зрозумів лише згодом. Як важливо визнати, що саме вони зробили тебе таким, який ти є. Визнати та сказати “Дякую”.
В реальності всі це розуміють. Завжди, щодня ми говоримо про це, рідше - на днях народженнях, ювілеях… Найгірше, коли говориш це до фотографії на базальтовій плиті…

Робота, проблеми, друзі, заходи, маленькі та великі перемоги… Так ми стаємо дорослими, серйозними і дуже зайнятими. Наші бабусі і дідусі пишаються нами, вони радіють за нас, а ми так рідко навідуємо їх, не так часто як би їм цього хотілось,  телефонуємо до них.

«Завтра, післязавтра, сьогодні не встиг, якось наберу, у мене нічого нового…»

Наспрадві все ж так просто! Насправді це ж батьки моїх батьків виховали мені моїх батьків. Саме вони батьком зробили і мене. Дякую.

Закінчу таки розповідь про ту сім`ю, яку мені розповідали в школі. Після відповіді сина, батько навколішки зі сльозами на очах просив пробачення у своїх мами й тата. Відтоді садив їх їсти за стіл і давав їм свій хороший посуд. Утім, чи покращило це його старість, у тій притчі написано не було…

 

Олександр КУРСИК


Будуємо за для майбутнього (Новина, низ)

Новини по темі:

  • Поблизу Рівного сталась смертельна ДТП: зіткнулись легковик і фура (фото)

    25 травня 2022, 21:04
    Смертельна ДТП у Рівненському районі: на місці події прац...
  • Дубенчанка перейшла за сумнівним посиланням та втратила 37 тисяч гривень

    25 травня 2022, 18:16
    Гортаючи стрічку новин у телеграм-каналі, 30-річна мешкан...
  • Голодний та брудний ішов пішли до родичів: підлітка з Острожчини помітили на 25 кілометрів від дому

    25 травня 2022, 19:02
    Поліцейські повернули додому юного мандрівника з Острожчи...
  • Не дотримувалися протипожежних норм: пожежники назвали причини пожежі на ринку у Рівному

    25 травня 2022, 17:25
    Двоє людей було врятовано із задимленого підвалу критого ...
  • Чоловіка з Рівненщини судитимуть за зберігання понад 300 грамів наркотиків

    25 травня 2022, 16:46
    За процесуального керівництва Здолбунівської окружної про...
  • У Рівному провели в останню путь Героя Євгена Чирка (фото)

    25 травня 2022, 16:03
    Сьогодні, 25 травня, Рівне віддало останню шану Героєві Є...
  • На Рівненщині оголосили штормове попередження на сьогодні та завтра

    25 травня 2022, 15:29
    За інформацією Рівненського гідрометеоцентру, сьогодні, 2...