Євромайдан, вимоги підписання Угоди про Асоціацію, Україна – член ЄС… Вимоги, пікети, мітинги, кров…
От є така біда в нас - кухонна політика чи то пак політика на кухні вдома. Ми галасуємо, обурюємось, сваримося, нарікаємо на всіх, але чомусь для цього нічого не робимо. Та що там, ми сваримося на сусідів, а вранці знову вітаємося з ними. Ми обурюємося керівництвом на роботі, однак радіємо їх запрошенню на вечірку. Ми не віримо провладним політикам, та водночас тупо ігноруємо день виборів…
Радянське виховання, вплив дідів і батьків, страх перед правоохоронцями чи системами бюрократії… Насправді ж всі біди через нашу неосвіченість і через небажання вдосконалюватися! Розумну людину не обдуриш, не переконаєш одним фактом, їй не нав’яжеш своїх поглядів, не залякаєш…
Розумний - це той, хто має власну позицію на деякі конфліктні питання, той, хто володіє інформацією з декількох джерел. На багато запитань треба відповісти, перш за все, собі: УПА зрадники чи борці за Україну, чому Схід і Захід різні, чому графу «національність» у паспорті не вводять, як ставитися до Мазепи, хто такий Бандера, якою мовою молитися Богу і в церкві якого Патріархату, хто такі трипільці, що таке золото Полуботка, голодомор – це геноцид, яке ставлення має бути до ветеранів НКВД… запитань сотні.
Сім місяців тому у рівненському міському парку ім. Тараса Шевченка ми встановили звичайні телефонні будки і переобладнали їх у них міні-читальні, створивши у Рівному таким чином найменшу безкоштовну бібліотеку в Україні. Двері не закривали і замків не вішали, аби будь-хто у будь-який час міг скоритстатися нею і взяти книгу або принести книгу на полиці... За цей час рівненські читальні стали однією з родзинок Рівного, їх зареєстрували як члена світового книголюбського руху Bookcrossing, і наші «Чарівні телефонні будки» внесли на світову міжнародну карту міні-бібліотек. А ми загалом поставили на полиці більше тисячі різних книг.
Сім місяців - і все: є результат експеременту. Висновок напрошується сам собою: ми - бидло, бидло серед нас, бидлятство як загроза суспільства. Всі чотири читальні розбито, крім того, книги крали регулярно.
Мовчіть всі ті, хто це прогнозував! Мовчіть всі ті, хто не вірив у європейське Рівне і хто натомість жодної книги туди не поклав! Мовчіть і вдосконалюйтеся...
Навіщо стояти на Майдані? Навіщо кричати, що хочете в Європу? Навіщо на кухні бідкатися? Навіщо на владу нарікати?
Будь бидлом! Будь пасивним учасником суспільства, пливи за течією, не навчайся, не вдосконалюйся, не читай, не пізнавай нових фактів, а слухай інших, вір покидькам, кури, ну і, звісно, бухай, ти ж – бидло! На жаль...
Звісно, це я не про всіх. Звісно, я нікого конкретно на увазі не маю. Це таке собі «звернення до однієї людини-бидла», яка вчинила цей акт вандалізму… Це – крик душі – мій і людей, які вклали багато зусиль і душі в те, щоб хоч на трішки зробити місто креативнішим, кращим, наблизити наше місто до Європи... Прикро...
Міні-бібліотеки з парку забираємо поки, аби відреставрувати та повернути їх на те ж місце влітку.
Почитаю книгу, співставлю факти, відповім собі ще хоч на одне із сотні запитань…
Олександр КУРСИК
