В мене мало вихідних. І зазвичай я люблю проводити їх активно, і на природі: море, гори, ліс, озеро — мені байдуже. Аби гарні краєвиди, приємна погода, хороша компанія і смачні наїдки. А в решті — я не вибаглива.
Цієї неділі в надії вхопити останнього сонця і скупатись, разом з сім`єю приїхали до Старомильська. Це звичайне село в Здолбунівському районі. Поруч села є гарненький ставок, і навіть більше - трохи облаштована місцина.
Ну от, ми й розмістились. Мої баклажани приготовлені на грилі, скажу я вам без зайвої скромності - це щось! І ... дуже скоро я пошкодувала, що я не Хахльов і в мене нема свого озера. Якось дуже мені його, власного озера, в той день забракло. От, не відмовилась би від такої дрібнички у своєму господарстві.
Так як я працюю на радіо, (ну, ви в курсі, що таке робота радіоведучої), тому й кращою музикою для мене є ...тиша. Коли пташки співають, листячко шарудить. Симфонія просто! А вийшло як в анекдоті про гінеколога, коли той вийшов на пляж — а там лише станки, станки...
Люди милі, що ви слухаєте і навіщо??? Це ж повний непотріб, з матом через слово, з таким філософським потаємним змістом, що мабуть незагартованій людині він отак одразу недоступний для розуміння. Таку музику можна слухати тільки під наркозом. Ну добре, можливо я б звикла через якусь годину-другу, так машини почали змагатись одна з одною в гучності та репертуарі. Какофонія стояла така, що ні словом описати ні чим там ще, не пам”ятаю, теж. В мене залишилось відчуття, що мої вуха просто зґвалтували. І до речі про секс.
В кількох метрах від нас розташувалась закохана пара. Чудово, мене завжди зворушують закохані парочки. Але не ця. В демонструванні своїх почуттів молоді люди зайшли так далеко, що бракувало, пробачте, тільки безпосередньо вже статевого акту. Увертюра чи то прелюдія, і все решта теж було.
Якщо це свобода і демократія в моїй країні — я проти такої демократії. Я вже уявляю, що ви подумали про мене - стара перечниця, мабуть обділена особистим щастям, "брюзжить" тут.Запевняю і мушу засмутити вас - з особистим щастям в мене все чудово і навіть більше. Ще фору б дала зелені цій, але, ну побійте сь Бога — купа дітей поруч, які не зводили очей! Просто кінотеатр, чесне слово.Мені бракувало попкорну під час цього «псевдоеротичного» сеансу. Я пошкодувала навіть, що не зняла це на камеру, і не виклала в інтернет. Нє, ну а чо, люди ж не соромляться очевидно своїх почуттів, тому й мають бути готові до такого.
Я, до речі, наступного разу, поки ще не придбала власного озера, все, що мені не подобатиметься буду знімати на камеру. Як через плече летить пляшка з під пива в кущі ( мої куми Лусти приїздять на природу з упаковкою сміттєвих пакетів, і годинами чистять територію від чужого сміття, вивозять власним транспортом весь непотріб. Ото в людей свідомість!), номери машин, які від`їжджаючи лишають після себе ще живе вогнище і купу сміття обабіч. При тому, що сміттєвий бак є, і стоїть в кількох метрах від туалету.
Туалет — це взагалі щось таке, що опису не піддається взагалі.
У таку фундаментальну будівлю в стилі соцреалізму з класичними написами "МЕ" і "ЖО" людям зі слабкою психікою заходити не рекомендується. Таке враження, що гігієнічні навички в людей відсутні начисто, як і сама совість. І ці люди хочуть в Європу? Не смішіть мої пантофлі. Мутний Союз і тундра — це все що я можу їм запропонувати з таким ставленням до власної землі і природи. Це ж ваше і ваших дітей! Ваша земля, вода, що ж ви гадите так, ніби живете останній день?
А знаєте що?! Зважайте і пам"ятайте, якщо поїдете наступного разу на природу, що десь біля вас може блукати навіжена Юрченко. З камерою! Бо не знаю як ви, а я хочу в Європу, а не в тундру. Тому начувайтесь, я йду до вас!
Оксана ЮРЧЕНКО
фото з сайту zdolbunivcity.net
