Жителі тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської області все більше останнім часом задаються питанням: Як вижити? Адже ні зарплат ні пенсій вони не отримують. Бізнес – фактично віджали, а якщо не забрали то він стоїть і не приносить ніякого прибутку. В окремих населених пунктах повністю відсутні будь-які умови для нормального життя.
Відсутність води, газу, світла зробила з ще вчора гордих жителів Донбасу фактично сіру масу, яка бореться за кусень хліба та ложку води. Бореться всіма силами. Проте тут потрібно задати просте питання «Хто винен у цьому? «Хто знищує людські, продовольчі та технологічні ресурси на тимчасово окупованих територіях? Чи це часом не ті самі люди ще рік тому виходили на майдани свої міст з плакатами «Путін – помогі» та «Когда наступит русская весна». Чи це часом не ті самі люди брали штурмом адміністрації своїх міст та одноголосно голосували за так званих «народних губернаторів і мерів міст». От і до голосувалися. А тепер що? А тепер звинувачують українську владу у політиці геноциду. Чому ж не звинувачують Путіна?
Чи тих за кого одностайно голосували? А звинувачують тих проти кого виходили на масові мітинги? Чому Україна має годувати Донбас? Так там залишилось дуже багато українців. Свідомих українців які хочуть жити та працювати в Україні. Проте більшість населення окупованих територій – це сіра маса, яка чомусь хоче грошей від української влади. Як показує світова практика жодна країна світу не годувала бунтівників. Так було в Хорватії на початку 90-х років. Так було в Колумбії коли наркокартелі пішли відкритою війною проти чинної влади і ті райони які підтримали наркобаронів опинилися повністю ізольованими. Більше того так було і в путінській Росії під час чеченської війни. Чи можливий діалог в такій ситуації між лідерами так званих «ДНР» та «ЛНР»? Знову ж таки подивимося на приклад Росії. Чи вів Путін діалог з законними представниками уряду Чечні на початку 2000-их років. Звичайно ж ні. Тоді він закликав свої військових мочити чеченців в туалеті. А коли побачив що перемогти гордий кавказький народ – проблематично він просто купив найавторитетнішого на той час польового командира Ахмада Кадирова і зробив його президентом. Чомусь про це російська пропаганда активно не розповідала ні тоді на зараз. Зате активно вносить в вуха росіянам про «фашистську хунту у Києві», яка навіть відмовилася приїхати до Росії на парад перемоги. Цікаво, вони серйозно розраховували що українські посадовці поїдуть до країни агресора на парад. Напевно не дуже розраховували, бо забули навіть запрошення прислати.
Натомість російська пропаганда активно «піарить» так званих «ополчєнцав» і подає їх глядачу як «героїв», які вимушені звільняти Україну від сучасних фашистів, в тому числі не стидається проводити аналогії зі звільненням України Радянською армією під час другої світової війни. При цьому чомусь «пропагандисти» вперто забувають розповідати що українців на цій війні знищено було лише за офіційними підрахунками 10 мільйонів. А інфраструктура, а масові післявоєнні репресії Сталіна. Так хто ж звільняв Україну від фашистів. Зрозуміло що представники всіх братніх на той час народів. Проте знову ж таки за підрахунками істориків українців саме на українському фронті була більшість. Російська пропаганда вже навіть договорилася до того що в таких містах, які завжди були проросійськи налаштованими і підтримували на виборах кандидатів від пропутінської Партії регіонів як Одеса, Дніпропетровськ та Харків люди зараз активно допомагають фронту.
Допомагають ледь не більше ніж завжди патріотичний захід України. Чого варто лише те, що пораненим бійцям АТО в Дніпропетровську перед госпіталем кожного ранку вишиковується величезна черга охочих здати кров. А російська пропаганда розповідає про якусь «Дніпропетровську народну республіку». Поїхали б краще туди і запитали самих жителів цього міста на Дніпрі про відношення до цієї так званої «держави». І на останок про гуманітарні конвої, яких путінська пропаганда позиціонує як чи не єдина «дорога життя» для жителів Донбасу. Цікаво а самі пропагандисти заглядали хоча б в один з ешелонів так званого конвою.
Так ми бачимо як активно у різних сюжетах на російських каналах демонструють всіляку їжу та одяг який збирали ледь не всією великою країною аби допомогти жителям України, які постраждали від звірств Київської «хунти». Проте чомусь тут більше віриться нашим солдатам в АТО, які кажуть що після приїзду чергового такого гумконвою обстріли з боку «ополчєнцав» лише посилюються при чому з різних видів озброєння. Цікаво де вони беруть і зброю і боєприпаси? Напевно США їм присилає….Так само як і нам… залишається вірити в незламність українського духу, волі до перемоги та в те що Україна – держава переможців. Слава Україні.
Олександр ВОЙТЮК
