Три дні поспіль із 26 по 28 липня у Новоград-Волинському святкували справжній мистецький фестиваль - Міжнародне свято літератури і мистецтв «Лесині джерела».
Творчість Лесі Українки вшановують на її батьківщині - в Новограді-Волинському на Житомирщині - традиційним фестивалем "Лесині джерела". Цьогоріч свято приурочене до двох пам’ятних дат – 100-річчя від дня смерті письменниці та відзначення 50-річчя створення музею Лесі Українки.
У ці дні Новоград-Волинський перетворився на серце поезії, мистецтва, пісні, танцю, музики, народної творчості. До Новограду з`їхалось чимало гостей: професійні, аматорські творчі колективи, письменники, поети, науковці з усіх куточків України, ближнього та далекого зарубіжжя, офіційні делегації з Росії, Грузії, Білорусії, Хорватії, Польщі. Німеччини.
за десять тисяч гривень на виставці старовинних речей можна було придбати справжню раритетну зброю
Основа святкового дійства залишається незмінною вже впродовж кількох років: це й урочиста хода всіх учасників центральними вулицями міста, заходи в меморіальних будинках - музеях Лесі Українки та родини Косачів. Ну, і звичайно розважальна програма. Справжнього українського колориту та співочого драйву додав переможець телевізійного шоу «Україна має талант» — гурт «Бабине літо» або, як його ще називають — «Лісапетний батальйон». Його, як і належитьсправжнім артистам, зустрічали шаленними оплесками.
А для тих, хто не встиг придбати вишиванку чи вироби декоративно-ужиткового мистецтва, протягом трьох днів святкувань працювало «Містечко майстрів». На завершення фестивалю, як і годиться "відгримів" святковий фейєрверк.
Більше фото фестивалю "Лесині джерела"
Історія фестивалю
У 1987 році, на честь 730-річчя від першої літописної згадки про Новоград-Волинський, на його центральній площі урочисто відкрили пам’ятник Лесі Українці і провели літературні читання та народні гуляння. Це послугувало поштовхом до організації свята літератури і мистецтва «Лесині джерела».
1990 році свято набуло статусу Всеукраїнського, а з 1994 до цього часу – Міжнародного свята літератури і мистецтва.
Свято із початку мало у своїй структурі два напрямки: літературно-мистецький та фольклорно-етнографічний. Розвиток першого забезпечувало проведення літературно-наукових конференцій, літературних зустрічей у літературно-меморіальному музеї Лесі Українки, театральних вистав та літературно-мистецьких заходів. Другий напрямок розвивався за рахунок запрошення на свято творчих аматорських колективів та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва з усіх регіонів України, згодом – ближнього та далекого зарубіжжя.
Загалом, за роки існування свята його учасниками було близько 600 творчих аматорських колективів та більше 1000 майстрів.
Оксана КРАВЕЦЬ
