Днями рівненські ЗМІ неодноразово повідомляли про те, що місцевих громадських активістів викликали на допит до міліції у зв’язку з відкриттям кримінального провадження, причиною якого став запуск у небо повітряних кульок з прикріпленим до них зображенням Президента.
Як правозахисник вважаю за необхідне поділитися своїми міркуваннями щодо цієї резонансної події.Наразі відомо, що кримінальне провадження відкрито за фактом «відправки повітряних кульок в небо». Зі слів правоохоронців (посилання: http://4vlada.com/rivne/31459 ), мова йде про вчинення злочину, який кваліфікується за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство, вчинене групою осіб).
Про «хуліганство» як злочин
В розумінні ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України хуліганством вважається грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. При цьому в силу вимог ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України за хуліганство, вчинене групою осіб, винних може бути притягнуто до відповідальності у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Але ж у ситуації з відправкою кульок ні про який мотив «явної неповаги до суспільства» говорити взагалі не можна. Бо той, хто «відправив кульки в небо», в такий спосіб виявляв власну громадянську позицію щодо призупинення владою процесів підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Те, в чому виявляється хуліганство
В науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу України за заг. ред. д.ю.н. Мельника М.І. та д.ю.н. Хавронюка М.І. (3-тє видання, 2004 р., стор. 697) зазначається, що «хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо). Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини КК або КУПАП. При цьому кримінально караним є саме грубе порушення громадського порядку».
Мені не відомо жодної статті Особливої частини Кримінального кодексу України, яка б забороняла надувати повітряні кульки, прив’язувати до них фото Президента та відправляти такі кульки з фото у вільний політ у небо чи космос.
Не можна вважати відправку кульок з фото в небо «грубим порушенням громадського порядку»
В тому ж таки науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу України за ред. д.ю.н. Мельника М.І. та д.ю.н. Хавронюка М.І. (3-тє видання, 2004 р., стор. 697) зазначається, що «Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому (мається на увазі громадському порядку!!) заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов’язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль».
Цікаво, в чому полягала істотність шкоди (і кому її завдано) від відправки кульок у небо?
Як на мене, то від відправки кульок у небо з фото гаранта шкоди нікому не було завдано, тим більше істотної. При цьому жодні цінності, задля яких підтримується громадський порядок в Україні, від запуску кульок у небо не постраждали.
Крім того, незрозуміло, в чому полягала явна неповага до суспільства та зі сторони яких осіб. Якщо сьогодні вважати «відправку» в небо повітряних кульок з фото Президента неповагою до суспільства, то завтра ми дійдемо до того, що буде вважатися відправка молодятами в небо голубів під час весілля чи повітряного змія терористичним актом. Це вже, на моє переконання, якийсь маразм!
Можна й далі продовжувати, але…
Переконаний, що в цій ситуації самим фактом відкриття кримінального провадження відносно «відправки кульок» навпаки чиновники (ті, хто «замовив», та ті, хто це виконав) допустили дії, які не сумісні з правом. Впевнений, що в силу вимог чинного КПК України правоохоронці могли і не вносити відповідної інформації про «відправку кульок» до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не відкривати кримінального провадження, а повинні були зареєструвати звернення невдоволених громадян у Журналі обліку інформації. Оскільки, якщо проаналізувати сам випадок, то жодних ознак кримінального провопорушення у відправці кульок не було і бути в даній ситуації не може.
Я сумніваюся, що, якщо мешканці будинків, котрі розташовані поряд із Єдиного реєстру досудових розслідувань.Тож варто зазначити, що ст. 34 Конституції України та ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантують право на свободу вираження поглядів. А ст. 39 Конституції України та ст. 11 вказаної вище Конвенції - право людей на мирні зібрання. І хоча п. 2 ст. 10 Конвенції передбачає можливість обмеження в окремих випадках права на свободу вираження поглядів, але таке обмеження має переслідувати законну ціль. Проте в ситуації з кульками жодної законної цілі не було.
Тому, на моє переконання, можна стверджувати, що правоохоронці, відкривши кримінальне провадження, порушили такий стандарт, про який неодноразово в своїх рішеннях вказував Європейський Суд з прав людини, як «стримане реагування владою на критику».
Зокрема, у 1986 році у справі Лінгенс проти Австрії суд відзначив, що «межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналіста, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості». Проте відкриття кримінального провадження по факту «відправки кульок в небо з фото гаранта» вважати стриманим реагуванням аж ніяк не можна.
Микола ГЛОТОВ
