Сьогодні, 10 липня, свій поважний 90-річний ювілей відзначає мешканка села Симонів Єва Іванівна Калько.

Завітавши до її оселі, одразу відчуваєш особливу атмосферу затишку й тепла. Будинок прикрашають вишиті рушники, скатертини та килими — усе це створено руками самої господині. Єва Іванівна все життя захоплювалася рукоділлям: вишивала, створювала квіти з ниток і дроту, виготовляла різноманітні вироби з бісеру та інших матеріалів. У кожній її роботі — частинка душі, терпіння та любові до краси.

Народилася Єва Іванівна 10 липня 1936 року в селі Симонів у багатодітній родині, де виховувалося троє дітей. Її дитинство припало на важкі воєнні роки. Ще зовсім маленькою їй довелося пережити страхіття війни, але попри всі випробування вона зберегла силу духу, доброту та щирість.
З юних років Єва Іванівна допомагала батькам, а згодом усе своє життя присвятила праці. Понад 25 років працювала у Гощанському райавтодорі, а після цього продовжила трудову діяльність у колгоспі села Симонів у рільничій бригаді, де працювала до виходу на заслужений відпочинок.
Єва Іванівна має статус дитини війни та ветерана праці. Її життєвий шлях — це приклад працьовитості, витримки та відданості своїй справі.
Заміж вона так і не вийшла. Після того, як не стало батьків, уже 17 років проживає сама. Та поруч із нею є люди, які дарують турботу й підтримку, — племінник Олександр та племінниця Тамара. Вони допомагають, піклуються про неї, а Єва Іванівна щиро радіє, що має таких рідних людей, які люблять, поважають і підтримують її.

