На світанку 24 лютого 2022 року російські війська обстріляли прикордонні населені пункти з «Градів», а потім пішли танками і бронетехнікою по всій протяжності кордону, який відділяє Сумську область від РФ.
Першими опір ворогу на Сумщині чинили місцеві жителі й тероборона – «коктейлями Молотова» і стрілецькою зброєю, а подекуди і беззбройними зупиняли колони російської техніки. «Щоб не було у нас ні ЛНР, ні ДНР, і СНР щоб не було. У нас одна вільна Україна. В Росію не хочемо. Ми її сюди не звали, не просили. А зараз будемо пригощати коктейлями», – казав 1 березня 2022 року місцевий житель.
У Сумах вступила в бій 27 реактивна артилерійська бригада імені кошового отамана Петра Калнишевського. Три доби запеклий бій тривав довкола військового містечка, де дислокується бригада. В обласному центрі ворога також знищували десантники 81-ї бригади та сумські добровольці.
Основний тягар як оборони, так і деокупації області ліг на плечі 93-ї ОМБр «Холодний Яр», яка діяла переважно на півдні регіону.
Найзапекліші бої в області точилися за Охтирку. Через стратегічне розташування міста його захоплення було дуже важливим для російського командування. У разі окупації відкривався прямий шлях на Полтаву, Миргород, Гадяч і далі Київ, а також у бік Харкова. Першим відсіч росіянам в Охтирці дав 91-й окремий Охтирський полк оперативного забезпечення.
Російські окупаційні війська впродовж 30 днів обстрілювали з важкої артилерії та скидали бомби на житлові квартали Охтирки. Були пошкоджені та зруйновані сотні будинків, знищені об’єкти критичної інфраструктури. Але місто вистояло і не було окуповане ворогом. Охтирка – найбільш постраждале місто Сумської області. У цьому переліку також Тростянець. До вторгнення це було одне з найкрасивіших міст Сумщини з громадою, яка активно розвивалася.
Окупанти не лише знищили інфраструктуру міста, а й завдали руйнувань його історичним і культурним пам’яткам.
Детальніше про те, як рік тому Сумська область, яка мала стати транзитною на шляху до Києва, а стала для ворога кісткою поперек горла, – в матеріалі на сайті Український інститут національної пам'яті: https://uinp.gov.ua/aktualni-temy/rik-vyzvolennya-sumshchyna
