Постать князя, якого сучасники називали «некоронованим королем Русі», оповита численними загадками. Одна з них — обставини його народження. Згідно з новітніми дослідженнями документів Литовської Метрики, Василь-Костянтин Острозький народився 2 лютого 1526 року або ж упродовж кількох днів після цієї дати.
Такий висновок зроблено на підставі матеріалів судового процесу 1541 року, коли розглядалося питання досягнення князем повноліття для вступу у володіння батьківською спадщиною. Під час слухань мати князя, княгиня Олександра, засвідчила перед королем, що її синові виповнилося 15 років «о Громніцах» — на свято Стрітення, яке припадає на 2 лютого, уточнивши при цьому «близ у пришлых», тобто невдовзі після святкового дня.
Не менш дискусійним залишається й місце народження князя. За свідченням «Острозького літописця», Василь-Костянтин народився в Дубні, де його батько збудував кам’яний замок. Водночас історичні джерела підтверджують, що дитинство та юність до повноліття він провів у Турові під опікою матері.
Хрещальне ім’я Василь князь, імовірно, отримав на честь святого Василія Великого, день пам’яті якого припадає поблизу дати народження, або ж у межах родової традиції — на честь прадіда Василя Красного. Родове ім’я Костянтин він почав активно використовувати вже в зрілому віці, з кінця 1540-х років, підкреслюючи спадкоємність слави свого батька — видатного полководця князя Костянтина Івановича Острозького.
У Державному історико-культурному заповіднику «Острозький замок» зазначають: з нагоди 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького варто не обмежуватися одним пам’ятним днем. Його постать і спадщина заслуговують на глибоке осмислення впродовж усього року, адже вони й сьогодні формують уявлення про українську державність, культуру та відповідальність еліт.