Відоме американське видання "The New York Times" розповіло подробиці вбивства майора Рівненського СІЗО, в якому обвинувачують Олега Смородинова.
Відоме американське видання "The New York Times" розповіло подробиці вбивства майора Рівненського СІЗО, в якому обвинувачують Олега Смородинова.
ВИКОНУВАВ ЗАВДАННЯ ФСБ: У РІВНОМУ ПОНАД РІК РОЗГЛЯДАЮТЬ СПРАВУ ПРО ВБИВСТВО МАЙОРА СІЗО
Нагадаємо, майора Івана Мамчура було вбито 16 вересня 2016 року на вул. Відінській у власному під`їзді. У нього було здійснено 8 пострілів, після чого кілер завдав йому ще 8 ударів пістолетом по голові.
Черед два місяці після скоєння вбивства генпрокурор Юрій Луценко заявив, що за допомогою ДНК-аналізу вдалося встановити підозрюваних у злочині. Жителя Маріуполя Олега Смородинова затримали на кордоні з Російською Федерацією.
За словами Луценка, Смородинов повідомив, що убивство Мамчура скоєне на замовлення органів ФСБ Російської Федерації, оскільки Мамчур раніше проходив військову службу у спецпідрозділах українських Збройних сил у зоні антитерористичної операції.
Крім того, як розповідав нардеп Антон Геращенко, Смородинов планував ще кілька вбивств в інших містах країни.
За словами Геращенка, за вбивство Мамчура кілеру дали 10 тисяч доларів.
Як повідомляє автор статті, кілера курували російські спецслужби. Зі своїми кураторамиі Смородинов познайомився на виставці зброї у Москві.
Йому дали список із шести осіб, кожному було присвоєно кодове ім`я, пов`язане з назвами квітів. Івану Мамчуру - "троянда".
Смородинов стежив за Мамчуром. А у день вбивства отримав повідомлення: "Троянда має бути зірвана сьогодні". Зброю йому передав Костянтин Іванов, якого досі розшукують.
Кілер чекав Мамчура у під`їзді: "В одній руці тримав цигарку, в іншій - модифікований пістолет із глушником".
Коли Мамчур вийшов з ліфта, Смородинов назвав його ім`я і випустив обойму з магазину. "Це не я. Я не винен", - сказав Мамчур, упавши на землю.
.png)
Смородинов утік до Москви, де зустрівся зі своїми кураторами. Там він отримав як винагороду фургон, а ще 5 тисяч доларів йому не доплатили.
Кілер був згодом затриманий при перетині кордону. Він повернувся до своєї коханки, яка й повідомила про його приїзд у поліцію, пише видання.
Смородинов був етнічним росіянином. В Україну переїхав, коли ще був підлітком. Ніколи не був офіцером розвідки. Хоча служив в радянському флоті, кілька років працював офіцером поліції, присвятив більшу частину свого життя організованій злочинності, відбував термін у в`язниці за хабарництво та вимагання, та займався секс-туризмом.
Під час бойових дій на сході України він був поранений і після цього у 2015 році оселився в Москві. За словами Смородинова, на кураторів з ФСБ він вийшов за допомогою контактів із представниками ПВК Вагнера, встановлених на виставці зброї у Москві. Смородинов розповів, що спочатку він мав намір сам поїхати до Сирії як найманець, пише "НВ".
Роботу на ФСБ Смородинов прирівнював зі службою в МВС, розраховуючи, що через кілька років такої роботи вийде на пенсію.
Також він заявив, що думав, що його робота полягає в документуванні пересування Івана Мамчура, а вбивство буде здійснене спеціальною групою, яку він називав "ліквідаторами".
Олександр Гатіятуллін, який очолював злочинне угруповання, з яким Смородинов був пов`язаний на початку 2000-х років, характеризував його, як твердолобого, готового йти на невиправданий ризик чоловіка: "Я думаю, що якісь хлопці з ФСБ викликали його на зустріч, побачили, який він ідіот, і подумали, що вони можуть його використовувати".
Голова Нацполіції України Сергій Князєв у розмові із журналістом розповів: "Це ланка ланцюга злочинів, головною метою якої є дестабалізація країни".
Однак, журналіст вважає, що кілер мав інші мотиви вбивства.
Так, йому вдалося отримати доступ до соцмереж Смородинова та комп`ютера, який залишився у племінника Смородинова - Володимира Добровольського. Там був виявлений "список працівників", з прізвищами громадян України. Це були люди, за якими Смородинов за завданням ФСБ мав стежити.
Як йдеться у статті, журналіст виявив, що ці люди пов`язані із війною в Грузії у 2008 році.
Журналіст вважає, що це було "помстою" Росії за за те, що українці воювали на боці Грузії та знищували російські винищувачі.
Партія регіонів, яка на той момент перебувала в опозиції, назвала декілька імен українських солдатів, які, ймовірно, могли бути причетні до цього, один із них був у списку Смородинова.
Ще два імені зі списку Смородинова до цього з`являлися у книгах про війну у Грузії, написаних російськими істориками.
У статті йдеться про те, що українська влада підтвердила, що четверта людина з цього списку була у Грузії, але не повідомила ніяких подробиць.
П`ята людина зі списку сама підтвердила журналісту, що була у Грузії, але заперечувала, що брала участь у війні. У статті їхні імена не називаються з міркувань безпеки.
Як повідомив виданню Сергій Князєв, всі ці громадяни живі.
Про те, шо Мамчур Мамчур згадував про своє перебування в Грузії розповів співробітник СІЗО Сергій Климчук.
Офіційно українські посадовці підтвердили те, що Мамчур був у Грузії в якості командира третього полку спеціальних операцій української армії, бійці якого також були в Іраку та Афганістані. Але в той же час заперечили, що він брав участь у бойових діях.
Як пише автор статті, Смородинов надіється, що буде обмінений на когось із полонених з російського боку, проте росіяни в цьому інтересу поки не проявляють.
- Він не розуміє, що нікому не потрібен. Його забули, списали як використану кулю. У нашого ворога таких, як він, багато, - зазначив Сергій Князєв.
