На дорозі від Здолбунова до Острога, недалеко від села Гільча знаходиться джерелоСвятого Миколая. Це джерело відіграло певну роль в українській історії. Колись на цьому місці була битва між козаками і польськими вояками. Вище від джерела, на кургані, встановлено пам`ятник Богдану Хмельницькому. Саме на цьому місці було знайдено багато людських кісток, залишки зброї і предмети козацького побуту. З цього джерела пили воду князь литовський Любарт і воєвода руський Василь-Костянтин Острозький. Чистою джерельною водою насолоджувались Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, Улас Самчук, Олесь Гончар. В 1881 році в урочищі Святого Миколая побувала Олена Пчілка, яка свої враження описала в поемі «Гільча».
ВеселаяГульче! Не знаю як лучче
Твою милу вроду назвати;
Либонь для виразу найкраще відразу
Те слово простеє узяти.
Ці слова поетеси колись можна було прочитати на надпису, розміщеному в глибині гроту над джерелом. Там же був перелік видатних постатей, які уособлюють гордість української нації. Та все це змінилось з часу, коли московські попи гільчанського розливу почали насаджувати «руський мир». Зникла табличка із прізвищами видатних українців, металева пам’ятна дошка із барельєфом Богдана Хмельницького виконана на темному фоні загубилась десь в стороні. Проте, на передньому плані руською мовою написано «Личноепрошение» і «Святителю НиколаюЧудотворцу». Перекладів тексту на українську чи церковно - слов’янську відсутні.
Повний текст Біблії перекладено більше, ніж на 450 мов, зокрема, й українською. Адепти «руського мира» відкидають право українського народу на свою національну мову, культуру і незалежну державу. З точки зору московських попів звертатися до Бога можна лише руською, іншої Він не розуміє. Це натуральний нацизм, адже проповідується дискримінація людей за мовною ознакою. Таким чином, пам’ятка української історії перетворилась виключно в культову споруду, де насаджується імперська російська ідеологія. Сотні людей щодня відвідують цілюще джерело, вгамовують фізичні потреби у воді. Разом з тим, вони духовно отруюються московитськими «прошениями».
В унісон московським попам підспівують і їх посіпаки, зокрема, голова Миротинської сільської ради Василь Васильович Мартинюк. Не думаю, що пан Василь не знає, що в Україні одна державна мова, і вона не та, якою говорить Московський патріархат. Якщо пишуться вказівники чи подається якась інформація, то спершу потрібно писати українською, а вже потім, іноземною – польською, англійською чи російською. Чому ж представник української влади не дотримується Конституції і Закону України «Про засади державної мовної політики» ? Значить для нього існує щось важливіше, ніж виконання законів України, а що?
Економічна теорія стверджує, що головним мотивом діяльності людини виступає власний інтерес. Біля джерела знаходиться кіоск у якому жваво торгують свічками та релігійною літературою (виключно російською мовою). Продавець відмовився представитись, не показав жодного документа на право зайняття підприємницькою діяльністю. Всі мої питання залишив без відповіді, швидко зачинив кіоск і втік. Згідно чинного законодавства поставити кіоск самовільно - не можна. Дозвіл на розміщення кіосків установлюють місцеві ради своїм рішенням, тобто,голова Миротинської сільської ради Василь Васильович Мартинюк. На вимогу споживача відповідальний працівник суб’єкта господарської діяльності має надати низку документів.
Продавець не виконав вимогу. При затвердженні проекту відведення землі або передачі в оренду органи місцевого самоврядування своїм рішенням установлюють цільове призначення земельних ділянок. Кіоск можна встановити на ділянці, призначення якої – «ведення господарської діяльності». Тут ще одне запитання до Василя Васильовича, адже він не мав права здавати землю під оренду кіоска. Розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації № 292 від 27 травня 2002 року «Про взяття на державний облік об`єктів культурної спадщини» джерело Святого Миколая (урочище Святого Миколая) у с. Гільча-І Здолбунівського району взято на державний облік, як пам`ятку історії та культури місцевого значення. З цього документу випливає, по- перше, що землі на якій знаходиться пам»ятка продавати чи здавати в оренду заборонено. По – друге це пам»ятка історії та культури, але не релігії. Тут виникають питання вже до правоохоронних органів,- чому в Миротинській сільській раді не виконують закони держави. Ось таке у нас Гільчанське джерело, з присмаком «руського мира» і ухилення від сплати податків.
Анатолій Мініч
