
Фото скріншот з YouTube
Богдана Подубинського призначили прокурором Рівненської області. Пришко, Присяжнюк, Черепаха, Кубрак, Ковальчук, Соболь – прокурори змінюються, як в калейдоскопі. Багатьох знав особисто, розмовляв в кабінеті. Наївно вірив, що з приходом нового прокурора зміниться стиль роботи прокуратури. Тепер не вірю. Це як на тролейбусі, водій новий, а маршрут старий. Як не крути, а тролейбус третього маршруту має дві кінцеві зупинки. Або на залізничний вокзал - далекі краї, прощавайте чорноземи і вишиванки, здрастуйте іноземні відра, швабри і унітази. Або мототрек, як перевалочна база на Молодіжне. Шлях коротший, але драматичніший. Догасались ми по цьому маршруту до того, що ВВП на душе населення в Габоні вищий.
Тепер це наш стратегічний орієнтир. А ось по рейтингу корупції, згідно Ernst&Young, ми попереду усієї планети. Якщо перекласти результати аудиторської фірми на солов’їну, то приходимо до висновку, що українська прокуратура найгірша в світі. В Гондурасі, Габоні чи Гаїті прокурори краще виконують свої обов’язки. Рівненську прокуратуру можна сміливо зачиняти на амбарний замок, гірше не буде, а може стане і краще. Не зрозуміло, чому в Рівне прислали прокурора зі Львова, а не з Габону. У Львові такий же нуль, як і в Рівному, в школі вчили, що добуток нуля на будь-яку цифру дасть нуль. Від зміни прокурорів стиль роботи прокуратури не змінюється, прийшов час змінювати прокуратуру.
Нам усім потрібно попрощатися із міфом, що прокуратура – це правоохоронний орган. Твердження відповідає дійсності лише частково. Це, дійсно, орган, але до охорони прав і свобод людини він має таке саме відношення, як пінгвін до косметичного салону. Зверніть увагу на риторику інженера електронної техніки Луценко С.В., на завдання, які він ставить перед новими прокурорами – «Боротися з корупцією», «Боротися із бурштиновою мафією», «Боротися із контрабандою і незаконною виробкою лісу». Суто каральні і репресивні завдання. Не прокуратура, а борцівський клуб. А де ж тут захист і охорона наших з вами прав ? Ні слова.
Так боротися зі злочинністю чи захищати права? Питання цікаве і важливе. Враховуючи, що статтю будуть читати прокурори (рейтинг українських прокурорів дивись вище), постараюсь на великій кількості прикладів, як дітям, доступно показати у чому різниця. Приходите у хімчистку, вас зустрічає майстер і урочисто повідомляє, що він тепер не чистильник одягу, а борець з плямами. Віддаєте костюм. Через тиждень забираєте. Костюм втратив колір, вицвів, пожований, місцями вирізані шматки тканини, де колись були плями. Агроном заявляє, що він борець з шкідливими комахами і зіллям. Поле порожнє. Він так загербіцидив і так запестицидив, що знищив усе живе, разом із зерновими.
Приходите до лікаря, він тепер борець з хворобами. Це раніше він лікував людину, а тепер бореться з хворобами. Один лікар бореться з однією хворобою, другий з другою, третій з третьою, до четвертого справа не доходить – пацієнта понесли в один кінець третього маршруту. Вчитель починає боротися з неграмотністю.
Як наслідок, отримуємо морального виродка зі знанням іноземної мови. Той, хто бореться, дивиться на ґудзик, той, хто дивиться на права, бачить пальто. Відбувається плутанина мети і засобів. Боротьба зі злочинністю – це лише один із засобів забезпечення прав і свобод людини. Якщо боротьба стає метою, то отримуємо терор, диктатуру, геноцид. Не важко пригадати наслідки класової боротьби в СРСР. Перейти від парадигми боротьби зі злочинністю до правоохоронного органу – ось завдання реформи прокуратури.
Щодо призначення нового прокурора Рівненщини, то, як підказує досвід його калейдоскопічних попередників, у виграші залишається одна людина, можливо, ще дружина і діти. Викликає великий сумнів, що у пана Богдана вистачить мужності зламати середовище, у якому він 24 роки працював і робив кар’єру. Прокурорська бюрократична система складається із правил, стереотипів поведінки, ієрархій, цінностей і авторитетів, що передаються з покоління в покоління незалежно від прізвища обласного прокурора. Неформальні правила, що функціонують всередині системи, сильніші за офіційні інструкції, закони чи конституції. У цьому сенсі прокуратура подібна до мафії. Членам мафії можна вбивати, грабувати, красти у будь-кого, крім членів мафії. Той, хто ослухається і порушить закони мафії, буде жорстко покараний.
Прокурорська мафія чинить аналогічно, вона може карати всіх, але поблажливо ставиться до прокурорів, суддів і слідчих. Вони свої, а ми чужі. Наведу лише один приклад із життя нашої рівненської прокурорської мафії. Слідчим по одному із провадженьпризначили молоду людину, лейтенанта поліції Веремейчика І.М. На моє клопотання слідчий відповідіне дав, чим порушив Закон України, а саме ст.220 КПК. Суддя Сидорук Є.Л. приймає рішення зобов’язати слідчого Веремейчика І.М., розглянути моє клопотання та надати відповідь у письмовому вигляді.
Тепер уявіть собі ситуацію коли б водій тролейбуса відмовився виконувати закони України чи рішення суду. Щось підказує мені внутрішня чакра, що такий фокус з водієм не пройшов би. А з слідчим проходить.
Далі. Скаржусь на слідчого прокурору Костюку О.В., який здійснює процесуальний нагляд за кримінальним провадженням. Пишу одне клопотання, не відповідає. Пишу друге клопотання, не відповідає. Подаю в суд, суддя Головчак М.М. визнає бездіяльність прокурора і зобов’язує його розглянути мої клопотання. Кошмар. Суддя визнає бездіяльність прокурора. Прокурор не виконує закони України! Уся обласна прокуратура мала б стояти на вухах. Таке може трапитись в Габоні, але не в Україні. Перший заступник прокурора області І.Ольшанецький не вбачає в бездіяльності слідчого Веремейчика І.М. і прокурора Костюка І.М. складу злочину, рішення суду він не бере до уваги. Для годиться, хоча б догану якусь дали, чи попередження. Мафія. Каста недоторканих, товариство з обмеженою відповідальністю.Не важко здогадатись, що наведений приклад демонструє стиль роботи усієї обласної прокуратури. Таких прикладів десятки, сотні. Новий прокурор лише очолив мафію, але сподіваємося, що правозахисні організації Рівненщини пильнуватимуть, аби прокуратура служила людям, а не навпаки.
Анатолій Мініч