Фото vybor.ua
Останнім часом фіксуються непоодинокі факти підготовки до посягань на життя державних діячів, народних депутатів, представників органів влади та місцевого самоврядування, за які українським законодавством передбачено кримінальну відповідальність (ст. 112 КК України «Посягання на життя державного чи громадського діяча»). Так, нещодавно СБ України попереджено замах на життя народного депутата України, радника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенка та своєчасно недопущене замовне викрадення злочинним угрупуванням народного депутата України О. Гончаренка.
У нашому регіоні також відомі випадки погроз співробітникам державних установ, правоохоронних органів та місцевих судів. Соціально-економічні негаразди, загострення криміногенної обстановка, пов’язаної з т.зв. «бурштиновим бізнесом», поглиблення політичної конфронтації між місцевими бізнесовими групами (у т. ч. з використанням замаскованих під децентралізацію сепаратистських проектів) створює передумови до екстремістських та інших протиправних проявів по відношенню до керівників держави чи громадських діячів.
Не виключно, що замовники та куратори потенційних виконавців «цільових терористичних акцій» можуть перебувати за межами нашої держави. З огляду на тривалий військовий конфлікт на сході України, насамперед, агресивна кремлівська верхівка заради реалізації імперських територіальних претензій, зацікавлена у фізичному знищенні авторитетних, знакових постатей української держави чи лідерів громадсько-політичних організацій. Для цього застосовуються витончені технології з дестабілізації ситуації в країні, провокування громадянського невдоволення, як правило, з використанням підступного, універсального кліше всіх політичних авантюристів: «злочинна влада – народні месники» тощо. Проте гіркий досвід становлення української державності переконливо вказує на безперспективність та руйнівні наслідки використання окремими особами чи організаціями тактики індивідуального чи масового терору.
Наразі, наша свідома громадянська позиція може стати на заваді тим зловмисникам, які можуть виношувати наміри терористичного характеру по відношенню державних чи громадських діячів, представників органів влади та місцевого самоврядування.
Переконливі аргументи на користь дієвості патріотичної, а значить відповідальної соціальної поведінки, закладені в Основному Законі країни. Адже, наш державний устрій, визначений ст. 5 Конституції України у формі демократичної республіки, яку ще з часів древніх римлян прийнято вважати як «спільну справу вільних громадян». Лише спільними зусиллями ми зможемо швидко та ефективно протистояти небезпечним суспільним викликам та загрозам національній безпеці.
