Сократ
Ще в сиву давнину поважний Сократ закликав говорити, щоб бути почутим і побаченим. Та й насправді, вже не сила мовчати...
Не нова на сьогодні тема – перетин кордону з Польщею. Довжелезні, кілометрові черги, антисанітарні умови впродовж багатогодинного очікування та ще й вкрай нелюдське ставлення «стражів порядку» до громадян України.
Минулого тижня їздили з старшою донькою-студенткою (до слова, вона при надії) до Варшави. Мета поїздки – здати магістерську працю у Варшавському колегіумі. Попри всі наші поневіряння, українські митники та прикордонники на переході Рава-Руська – Хребенне поставились до нашого стану доброзичливо і не маринували вагітну жінку в кілометровій черзі. А ось на звороті, польські «стражі порядку» зухвало лише зазначили, що пані ще ж не народжує…
Коментарі про це лише одні - мабуть, нам треба «помирати», щоб на нас зглянулись… Наш випадок непоодинокий, адже не зважають митники ні на маленьких діток, ні на стан людей, ні на те, що це вкрай виснажливо.
Одвічне питання «Що робити?»… На нього, на жаль, відповіді поки що немає… Чому? Та тому, що запити до митних служб – це банальні відписки та відмовки, тому, що ми, українці, - заручники системи корумпованості, яку не можемо змінити самотужки, тому, що байдужість і зухвалість є нормою сьогодення…
Але опускати руки не можна, потрібно закликати небайдужих долучатись і не боятись говорити, закликати поважні «чини» вирішувати проблеми на митницях, адже бездіяльність – це втрачений час, здоров`я, а в деяких випадках і життя.
Я вірю в силу згуртованості українців, вірю в силу журналістського розголосу, вірю в кожного, хто небайдужий. Тож давайте гуртом реагувати на проблеми і якщо потрібно - голосити, щоб бути почутим.
Ольга ШИХУТСЬКА
