Сьогодні у виставковій залі міського будинку культури презентували унікальний витвір мистецтва – «Вишитий Кобзар» (1840 року).
Сьогодні у виставковій залі міського будинку культури презентували унікальний витвір мистецтва – «Вишитий Кобзар» (1840 року).
Цей шедевр виготовили рівненські майстрині – Олена Мєдвєдєва (авторка ідеї) та Ганна Тимошок (художниця), які є, окрім цього, авторками понад 20 книг, створених за допомогою вишивки бісеру, шовку, в`язання тощо.
Художницям вдалося не лише зберегти правопис та шрифт видання, але й доповнити його ілюстраціями – картинами з ранньої творчості Т. Шевченка. Вінцем неперевершеної роботи є вишитий автопортрет молодого поета.
Втім, уся ця краса вимагала кропіткої та непростої роботи, яка за словами авторок, тривала понад рік.
Впродовж цього періоду створювався макет, розроблялись ескізи, візерунки, вивчалося оформлення форзаців, проходила консультація у спеціалістів, роботи сканувалися, оброблялися за допомогою комп’ютерних програм тощо.
Відтак, кожна ілюстрація займала близько двох тижнів часу. Деякі з них перероблялись по кілька разів.
Ба більше, гаптувальниці врахували найменші деталі – навіть крапки та коми.
Цікаво, що Шевченко для позначення незакінченої думки ставив не три крапки, як зазвичай, а чотири-п’ять.
- Нам як рівнянкам дуже приємно, що свою подорож «Кобзар» розпочав саме з Рівненщині, батьківщини Пересопницького Євангліє. Сьогодні ми можемо не тільки проказати, проспівати слово, а й вишити. Пам’ятайте, що палітра кольорів надзвичайно яскрава та широка, - ділиться майстриня Олена Мєдвєдєва.
До слова, «Вишитий Кобзар» цьогоріч візьме участь у конкурсі на здобуття Шевченківської премії.
Міський голова Рівного Володимир Хомко та його заступниця Галина Кульчинська також були вражені цією пам’яткою.
- У них маса запрошень, у тому числі і від діаспори, за кордоном. Ми обов’язково знайдемо спосіб як їх належно відзначити. Будемо ще думати над цим, - говорить заступник міського голови Рівного Галина Кульчинська.
Далі пам’ятка поїде до Києва, в Будинок-музей Тараса Шевченка.
- Ця книга хоче жити, подорожувати, то нехай живе та подорожує, - підсумовує Олена Мєдвєдєва.
Денис ГРИЩУК
Фото автора