В останні дні 2017 року рівненський "Верес" несподівано оголосив про відставку головного тренера Юрія Вірта.
В останні дні 2017 року рівненський "Верес" несподівано оголосив про відставку головного тренера Юрія Вірта.
Емоції вже вгамувались, і 43-річний фахівець погодився розповісти про те, чому йому довелося покинути "народну команду".
- З моменту Вашої відставки минуло два тижні. Уже прийшли в себе, Юрій Миколайович?
- Емоції позаду. А коли генеральний директор Андрій Паньків повідомив мені про звільнення - відчув шок. Він сказав, що це - рішення почесного президента Богдана Копитко.
- Якось нелогічно: команда, при цьому новачок Прем`єр-ліги, йде на п`ятому місці, а тренера звільняють ...
- Мені самому багато речей не зрозумілі. Створив хорошу команду, багато хлопців, маючи більш вигідні з фінансової точки зору пропозиції, йшли у "Верес". "Під мене". Єдиний гравець, якого запросили керівники клубу - Валерій Федорчук. Правда, через два місяці вони ж його і прибрали.
- Федорчука не вдалося відстояти?
- Два дні їх умовляв не чіпати хлопця - на жаль, все безрезультатно. Моя думка: був би Федорчук, ми набрали б очків на три більше. Але не судилося.
- Коли з`явилося перше відчуття того, що щось не так?
- Та не було ніяких відчуттів! Натяків ніяких! Сезон хороший видали, можливо, за одним винятком - останні 30 хвилин гри з "Карпатами", коли упустили перемогу, ведучи з рахунком 2:0 ... Але і на це були об`єктивні причини. Багато травмованих, не вистачило лавки, свіжості у діях. У "Карпат", навпаки, вийшли хлопці, які мали недостатньо ігрової практики, провели за чемпіонат по 6-7 матчів.
- Хто вам повідомив про те, що співпрацю буде припинено?
- Генерельний директор. У 20-х числах грудня. При особистій зустрічі, яка відбулася у Львові. Через тиждень - 29-го - написав заяву про звільнення. До сих пір впевнений: сталася б в кінці року зустріч з Богданом Копитко - на 99 відсотків я залишився б головним тренером "Вереса". Розповів би йому все, як є. Без прикрас. І думаю, як мудра людина, він би мене зрозумів. Але заковика якраз в тому, що жодного разу за час моєї роботи в Рівному не вдалося з ним поспілкуватися. Всі контакти обмежувалися спілкуванням або з гендиректором Паньківим, або з радником почесного президента Олексієм Боровикова.
- Причини відставки, сподіваюся, назвали?
- У тому-то й справа, що ні.
- Кажуть, Ви не могли гарантувати "Верес" потравляння в топ-шістку...
- А хто може дати такі гарантії? Хто, скажіть?
- Юрій Свірко, напевно, готовий гарантувати, раз взявся за рівненський проект.
- За нього відповідати не можу.
- Ваш контракт із "Вересом", здається, був розрахований до кінця сезону.
- Абсолютно правильно. Розлучилися без взаємних претензій. Я підписав усі необхідні папери і поїхав додому.
- До речі, чи не зарано, на Ваш погляд, в Рівному націлилися на Європу? Команда тільки вийшла в еліту українського футболу. Немає ні бази своєї, ні стадіону, нічого...
- Якщо команда дозріла для більших завдань, навіщо ж, питається, її штучно стримувати? Завжди потрібно прагнути до максимального результату - інша справа, чи вийде. А те, що у "Вереса" поки немає своєї інфраструктури... Звичайно, погано, що своїх суперників ми приймали не в Рівному - інакше поганяли б всю футбольну Україну (посміхається). Сподіваюся, в 2019 році "Верес" матиме свій стадіон, як і обіцяв президент клубу Олексій Хахльов. Дане слово адже тримати потрібно, згодні? А взагалі, навіть в нинішніх умовах нам не доводилося скаржитися: жили в Винниках, в хорошому готелі, тренувалися на прекрасних полях академії Маркевича, харчування було на хорошому рівні. Єдиний мінус, повторюся, погано, що не в Рівному.
- Ви якось сказали: мені б ще чотирьох, як Кобін, я сів би спокійно на трибуні, дивився футбол і не переживав за результат. Вася - незамінний для "Вереса" гравець?
- Знахідка. Як і Валера Федорчук. До їхнього приходу ми мали проблеми: створювали мінімум гольових моментів, хлопці сильно допомогли команді. Кобін кого тільки не грав у "Вересі": і крайнього захисника, і хава, і нападника, а в зустрічі із "Зорею", коли діватися було нікуди, довелося його ставити навіть центральним захисником. І як він зіграв - потрібно було бачити!
- Семиматчева нічийна серія сниться досі?
- Ні, не сниться. Жодного разу. Всі матчі, якщо розібратися, хорошими видалися. За виключенням, мабуть, зустрічі із "Зіркою". Але і на те є причини. Ранній початок (14:00), жахливий стан поля на "Україні", яке було посипано піском, кадрові проблеми. З "Маріуполем", вважаю, грали здорово - не пощастило просто. А з "Олімпіком" взагалі чотири (!) гольові моменти упустили! Використовуй один-два - і перемога була б у нас у кишені. Знову ж, підвела реалізація.
- При цьому нічиї з "Динамо" і "Зорею" - дорогого вартують...
- Ще б пак! Ви також спробуйте відібрати очки у "Олександрії". Команда пристойна, займає явно не своє місце. Думаю, ще надолужить згаяне.
- Втрачена перемога в заключному матчі року з "Карпатами" - занадто рано повірили в успіх?
- Та Бог з вами, яке там "повірили"! Я ж казав: не вистачило свіжості, підсіли трохи в заключний відрізок матчу. Була б лавка довша - здужали б. Дурні помилки в простих ситуаціях привели до двома м`ячами в наші ворота. У тому, що сталося, можемо звинувачувати тільки самих себе.
- Багато хто вважає, що якби обіграли "Карпати", то цієї самої відставки могло і не бути. Так?
- Причини, безумовно, не в цій грі. А земля повниться чутками... Чув, що ми мало не домовилися з "Карпатами" на нічию. Маячня! А якби Сергійчук забив за рахунку 2: 0, що б тоді сказали?
- Плани на зиму, переговори, підбір виконавців. Все це, здається, у вас було вже "на мазі"?
- Звичайно. Збори розписав за днями, з багатьма хлопцями вже домовився, Каленчука підписали, Приймака, планували посилитися Кулішем, Ксьонзом, Кожановим... Словом, планів було надто багато. Хотіли зробити боєздатний колектив з "Вереса", де кожен би бився за емблему на футболці.
- Чи не дивуєтесь тому, що з "народної команди" починають потихеньку прибирати "людей Вірта"?
- У кожного тренера своє бачення. Селекція - процес постійний: одні йдуть, інші, які сильніші, приходять. Валера Кучеров не витримав конкуренції і покинув команду. Не факт, що при мені залишилися б, скажімо, і брати Пасічі. Запрошуючи гравців, нікому не гарантував місця в складі.
- Разом з Вами Рівне покинув весь тренерський штаб?
- Крім Тараса Гребенюка. На нього немає ніяких образ. Нехай працює, годувати адже сім`ю потрібно. Якби зі мною пішли всі, кого я привів в "Верес", там би залишилося всього шість футболістів. Деякі, не приховую, запитували: мовляв, Миколайович, що робити, як бути? Чесно сказав: "Хлопці, працюйте, не для того ми стільки сил вклали в цю команду!"
- У "Вересі" ви отримали перший досвід самостійної роботи. Саме час підвести риску?
- Дуже вдячний почесному президенту за виявлену довіру! При зустрічі, а я сподіваюся, така відбудеться, потисну руку Богдану Копитко і ще раз скажу йому "Дякую!" - за півроку неймовірних відчуттів, адреналіну, море знайомств, зустрічей, позитиву. Літо і осінь 2017 го - безперечно, один із кращих періодів моєї футбольної біографії. Буду згадувати цей час із теплотою.
Джерело: footboom.com