Асфальт чи зелень: у Рівному визначили, як зробити житло максимально комфортним (ФОТО)

12.04.2017, 15:25      Переглядів: 1095

Нещодавно у Рівному пройшла третя відкрита дискусія “Файне місто”, яку традиційно для активних рівнян організовує громадська ініціатива “Файне місто”. Цього разу обговорювали тему необхідності класифікації житла за ознакою його комфортності, за якими саме параметрами можна класифікувати житло та чи потрібно це робити взагалі.

Як і минулого разу, дискусія відбулася у форматі оксфордських дебатів, де змагалися 2 команди запрошених експертів «За» і «Проти». А спровокована ця тема була тим, що нині, у 21-му столітті, саме комфорт є головним стандартом якісного житла. Втім, у кожного своє розуміння комфортного життя. Відтак, ця дискусія і мала на меті визначити саме рамки комфортності, що саме впливає і визначає цей комфорт проживання.

Для дебатів було сформовано 2 команди, одна з яких виступала за поділ житла на класи “економ”, “комфорт” і “еліт”, а інша – проти. До команди «За» увійшли: головний архітектор міста Львова Юліан Чаплінський, місцеві урбаністи Андрій Шевчук та Антон Шинкарук, а до команди “Проти” - будівельний проектант зі Львова Роман Романець, координатор громадської ініціативи “Урбан-рух “Рівне велосипедне” Сергій Ковальчук та урбаніст Андрій Журбицький.

Дебати складалися з двох раундів. У першому раунді кожен з членів команди мав кілька хвилин, аби аргументувати свою точку зору – за чи проти. У другому ж раунді учасники команд перехресно задавали один одному питання, а з відповіддю кожному з них потрібно було вкластися у відведених 3 хвилини. Роботу команд оцінювало експертне журі, до складу якого увійшли заступник міського голови Рівного Віталій Герман, начальник Рівненської обласної ДАБІ Ігор Мічуда та рівненський підприємець та інвестор Олег Каштан.

 

У ході дебатів прозвучали різні аргументи за і проти класифікації житла за рівнем комфортності, обговорювались болючі питання відповідності новобудов до державних будівельних норм і контролю їх дотримання з боку держави. Також говорили про критерії поділу житла на класи: економ, комфорт та еліт, про цінності, за якими люди обирають житло, та про наслідки такої класифікації житла.

Спочатку організатори дискусії окреслили свої головні стандарти комфорту, що вже перетворюються у Рівному з мрії на реальність. Це, зокрема, площа загальної кімнати-вітальні, де збираються всі мешканці квартири, має бути не менше 25 кв. м, в квартирі має бути мінімум два санвузли, якщо у ній більше, ніж одна спальня, закритий від транспорту двір, підземний паркінг, розвинена інфраструктура, екологічно чисте повітря, тихий район, поверховість будинків не вище 6-ти, максимальне озеленення дворів та вулиць, наявність дитячих та спортивних майданчиків і велодоріжок, якість технологій і матеріалів, використаних у будівництві тільки за найсучаснішими стандартами.

Далі учасники кожної з команд також говорили про своє бачення стандартів сучасного житла, погоджуючись із запропонованим переліком або ж дещо доповнюючи його. І наполягали на тому що дуже потрібна просвітницька робота серед наших містян щодо того, якими сьогодні є ознаки справжнього комфорту у світі загалом та в Україні зокрема, адже незаперечним фактом є те, що обізнаність щодо цього дуже незначна.

  

Відтак, на користь поділу житла на класи за рівнем комфортності висловився головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. Він каже, що це потрібно, передусім, не забудовникам, а владі, бо таким чином ми зможемо визначити цілі, куди розвиватися.

- У світі сьогодні є різні містобудівельні концепції. Одні орієнтовані на пішохода, інші - на машини. Але усі вони завжди націлені на комфорт. Якщо апелювати до ринку і споживача, то, звичайно, саме попит впливає на те, що і як будується. Втім, така класифікація потрібна насправді не девелоперам, а, в першу чергу, владі для того, щоб зорієнтувати себе, як місто повинно розвиватися, і виховувати тоді своїх мешканців на такі цінності комфорту. Тому їх як мінімум треба сформувати, і вчити людей прагнути до того комфорту. Такі аспекти, як екологія, водопостачання, чистота води, зручна транспортна розв’язка, мобільність тощо — є визначальними і незмінними з часів Другої світової війни. Вважаю, що будь-яка системність є на користь містам і городянам, - зазначив Юліан Чаплінський.

З ним згоден і урбаніст Андрій Шевчук. Він наголошує, що насправді нині вже є визначені та затверджені державою норми комфорту. Але, на жаль, сьогодні у нас дотримання базових норм ще не означає дотримання комфорту.

- В житлі ми маємо стандарти комфорту, які пропонує нам держава. Втім, поки що, на жаль, ми бачимо, що ті параметри комфорту не забезпечуються. Та й якщо бути чесним, в наших умовах для більшості людей дотримання норм не означає дотримання комфорту. Основним критерієм вибору житла на сьогодні у нас є ціна за метр квадратний, а не красива картинка, де зображені щасливі молоді люди, які граються у дворі на газоні. Нині наш житловий простір обмежується стінами в будинку і квартирі. В дворі ми не відпочиваємо, бо їздимо для цього у різні заклади відпочинку. Тому нам потрібно, перш за все, зрозуміти, що впливає на комфорт насправді, щоб правильно реалізувати його, - впевнений Андрій Шевчук.

Натомість звучали і контраргументи. Відтак, учасники команди «Проти» пояснили, що їхня позиція полягає не в тому, що вони виступають проти визначення комфорту, а саме проти типового поділу житла на класи. На їхню думку, покупець визначає попит. І якщо споживачу не потрібен комфорт, то і немає сенсу його класифікувати. Тим паче, що донині ринок чудово обходився і без такого поділу. Ще одним аргументом проти вони називають необізнаність людей щодо норм комфорту, через що їм продають під назвою “комфорт” застарілі пострадянські норми життя. А ще споживач керується нині, в першу чергу, ціною. Відтак, справжній комфорт далеко не всім по кишені.

Львівський будівельний проектант Роман Романець переконаний, що класифікація заважає зростанню пропозиції, адже не дасть можливість забудовникам вводити споживачів в оману щодо реальної якості будівлі, що нині роблять більшість компаній.

- Класифікації обмежують маркетингові сучасні можливості. Йде мова про обман. Бо коли ти знаходишся в широких ринкових умовах і в тебе немає жодних обмежень якимись там класифікаціями, то ти можеш бути нібито правдивий на всі сто відсотків зі своїми покупцями. А коли забудовника вже обмежують класифікацією, але він за якимись аспектами не може віднестись до тої чи іншої категорії, то він починає маніпулювати інформацією, бо хоче продати житло вигідніше. Між тим, ринкова економіка говорить про те, що інструменти маркетингу нині є набагато ширші, ніж ці ключові рамки. Комфорт - він у кожного свій. Тому головною нашою ціллю як девелоперів має бути донесення правильної інформації до людей про те, яким життя може і має бути і які цінності ви отримаєте, коли купите там житло, які аспекти комфорту є доступними у тому чи іншому ціновому сегменті, - переконує Роман Романець.

Такої ж думки дотримується і відомий рівненський урбаніст, координатор громадської ініціативи “Урбан-рух “Рівне велосипедне” Сергій Ковальчук. Він підкреслює, що нині споживач сам обирає, чи хоче він комфорт і яким для нього має бути цей комфорт, а тому типова класифікація створить нікому не потрібні і невиправдані в реальності рамки.

- Сьогодні в Україні є державні будівельні норми (ДБН), які прописують до дрібниць параметри, набір функцій, мінімальний набір комфортності житла для пересічного українця - де житло має розташовуватися, яка інфраструктура має бути, дворова територія, парковки тощо. Ці норми дісталися нам у спадок ще з часів СРСР, коли їх розробляли цілі наукові інститути і які десятиліттями відшліфовувалися на практиці. Тому усе це вже давно прописано, тут залишається лише контроль з боку відповідних органів за дотриманням цих норм. Крім того, споживач сам визначає, яке житло йому треба. Якщо йому не важливо, який в нього двір, значить, воно йому не потрібно. Тому нав’язувати споживачу якісь зайві витрати і опції в житлі не варто. Бо якщо йому важливо не дитячий майданчик, а парковка, то йому треба асфальтована ділянка біля дому, щоб поставити машину. Тому задавати якісь додаткові класи комфортності, на мою думку, не варто, - пояснює Сергій Ковальчук.

Загалом дискусії тривали більше години. Втім, з невеличкою різницею в один бал перемогу у дебатах здобула команда “За”. А наприкінці обговорень своїми думками щодо комфортності житла також поділилися і члени журі.

Зокрема, начальник обласного ДАБІ Рівного Ігор Мічуда вважає, що визначення комфорту нині - це питання ментальності.

- Нині при купівлі житла у людей все впирається у ментальність і гроші. Тому сьогодні комфорт - це уявна химера прогресивних людей, які хочуть змінювати своє життя на краще. Але в реаліях сьогодення людям часто байдуже на комфорт, бо їм важливо купити дешеве, часто неякісне житло, де буде купа людей на 1 кв. метр і не буде жодної інфраструктури. Заможні люди нині купують по 20 квартир так званого економ-класу, замість 5, але класу “еліт”. Бо у нас перемагають гроші і люди, які хочуть наживитися на нерухомості, - зазначив Ігор Мічуда.

Наприкінці дискусії, під час особистого спілкування, головний архітектор Львова Юліан Чаплінський резюмував, що треба визначити чіткий перелік ознак комфорту, бо саме це дасть можливість чітко розуміти, що саме пропонує забудовник за ту чи іншу ціну:

- Особисто я зараз не розглядав би комфорт лише в аспекті житла. Бо комфорт - це комплексна річ. Це маса аспектів, які усі вже давно прописані в урбаністичних хартіях Заходу, а тому не треба видумувати велосипед, як на мене. Місто повинно комплексно розвивати свої комфортні аспекти, починаючи з житла і закінчуючи роботою, пересуванням, мобільністю. Бо коли люди думають лише над комфортом планування своєї квартири, то є ризик вийти на балкон і побачити під будинком шум, гам, асфальт і масу автомобілів. Я вважаю, що нам треба чітко окреслити 30-50 ознак і цінностей комфорту - тоді кожен забудовник зможе порахувати, скільки саме ознак він забезпечує. Це дозволить більш точно описувати проект, а не заганяти житло під загальні класи, - наголосив наостанок Юліан Чаплінський.

Варто додати, що невдовзі телеверсію 3-ї відкритої дискусії «Файне місто» можна буде побачити традиційно в ефірі рівненського телеканалу «Ритм».

Марина НАЗАРЧУК

* на правах реклами

Читайте також:

Погода, Новости, загрузка...
Loading...
  • Нові
  • Популярні
Loading...