Сьогодні, 4 липня, виповнюється 10 років від дня смерті Василя Червонія (1958-2009) – українського політика, громадсько-політичного та церковного діяча.
Сьогодні, 4 липня, виповнюється 10 років від дня смерті Василя Червонія (1958-2009) – українського політика, громадсько-політичного та церковного діяча.
У Свято- Покровському соборі рівняни зібрались на панахиду в пам'ять відомого рівненського політика та активіста.


Василь Червоній – народний депутат Верховної Ради України чотирьох скликань, член Вищої церковної ради УПЦ КП, староста Свято-Покровського кафедрального собору м. Рівне, борець за незалежність України у ХХ столітті, навік залишиться в історичній пам’яті нашого поліського краю як Великий Українець, що не лише поставив метою життя створення Незалежної України, а й за довгі роки не звернув з обраної дороги, подаючи приклад непохитності, безкомпромісності й непідкупності на шляху до омріяної мети.
Він мріяв про велику європейську державу – Україну, де кожен пишатиметься, що він – українець, де понад усе цінуватимуться християнські чесноти, де моральність і чесність державних мужів стануть запорукою благополуччя й величі країни.
Із такими думками ішов він до людей, коли в кінці 80-х років минулого століття створював перші осередки Товариства української мови імені Тараса Шевченка, щоб відродити в Україні духовність, без якої неможливий економічний поступ.
Першим на Рівненщині він підняв синьо-жовтий прапор – і символічно, що сталося це на полі Берестецької битви – місці козацької слави. Із ним його однодумці вчилися не боятися співати заборонений Гімн України, вертали із забуття стрілецькі й повстанські пісні як скарбницю українського духу. Він повернув вишиванці її справжній статус національної святині, а не етнографічного атавізму. Він споруджував пам’ятники українським героям-повстанцям, щоб нагадати українцям про їхнє славне минуле і зміцнити їх дух.
Він навертав людей до Українського Храму, відігравши велику роль у створенні єпархій Української православної церкви Київського патріархату, будував кафедральний собор – окрасу Рівного («Просвітянське століття»).
